1592.Spovidy. Сповідь.

Суть репресій проти мене висловив, окрім інших, 19 січня 2001 року, тодішній міністр оборони Росії, перший і останній маршал Росії, виродок і мразь українського походження, під час свого візиту до Києва, І. Сєргєєв: "Я Вам нікогда нє позволю чітать! Я Вам нікогда нє позволю чєм - лібо заніматься вообщє! І, всьо-равно, унічтожу! Нє сразу, но постєпєнно, мєтодом трєх "нє": нє позволю работать, - (з усіх робіт виганяли таємно, дистанційно, невидимо, променями); нє позволю лєчіться, - (до лікарів, частіш за все, не допускають променями); нє позволю что-лібо імєть, - (квартіри, автомобілі, гаражі, дачі, фінанси...)". У променів кордонів нема, як зараз нема кордонів і для російських ракет. Щоб не впливати негативно на поточну російсько-українську війну я не буду чіпати сучасний генералітет і офіцерство, - можливо, вони інші, ніж за мого часу! На земній кулі більше нема нічого такого, що могло б мене заспокоїти! Катували мене таємно, дистанційно, невидимо, променями, (біоробототехнологіями космічної медицини), настільки жорстоко, що я 40 років поспіль, не витримуючи катувань, бажав вмерти, бажав собі смерті... Для вирішення будь-яких питань, задач, проблем мене не допускали до жодної порядної, серйозної, відповідальної людини, жодну таку людину не допускали до мене... Я буду публікувати, окрім іншої, неперевірену, не доведену, юридично, інформацію, в об'єктивності якої я переконаний і, тому, не сумніваюсь... Життя, - явище кінцеве! Всі під Богом, під бандитами, під теорією і практикою випадковостей. Тим не менш не вщухає зацікавлення якоїсь кількості певних людей до моєї долі, яка не склалась, вірніше, яку певні, жахливі, сили зламали силою, «через коліно», так і не дозволивши стати вільною людиною… Можна було б вже і змиритись з усім… Але відповідальність перед народом, перед серйозними людьми, які колись боролись за мене взагалі, зокрема і на високому рівні, на міжнародному, примушує, бодай якось, пояснити, - чому ж все склалось не так, як гадалось. Щоб далі було все більш-менш зрозуміло, під час читання написаного, дозволю собі нагадати читачам певні відомості. Процес мислення носить електрофізіологічний характер. Під час мислення, з лобної частини мозку, з центру Броуке, випромінюються слабкі електромагнітні хвилі, які можна фіксувати, підсилювати, передавати, на будь-яку відстань, наприклад, використовуючи штучні супутники землі, можна прослуховувати, використовувати, наприклад, у розвідці, при проведенні слідства… Певні дослідники кажуть, що мислення людини прослуховується як швидка мова, в середньому у шість разів швидше мови. Тобто мислення будь-якої людини можна прослуховувати. Потенційні злочинці, краще не здійснюйте злочини, - вас все рівно знайдуть, притягнуть до відповідальності… Прослухають мозок, мислення, розберуться у всьому, питання лише у часі. Можна, навпаки, з будь-якої відстані, посилати електромагнітну енергію, (промені, скажімо радіохвилі, які несуть музику, текст, мову…), на мозок людини, - центр Верніке, у скроневих частинах мозку, зафіксує і розшифрує ці промені, людина почує музику, мову, зможе розмовляти, як по телефону, з тим, хто посилає такі промені… без жодних технічних приладів. Мозок людини складається із множини мозкових клітин, групи мозкових клітин відповідають за різноманітні функції, притаманні людині, кожна група за свої функції: за сміх; сльози; радість; смуток; сон; за їжу, за апетит; ерекцію; злобу; мову; біль; страх; кохання, за читання, інші форми пізнання… Кожна така група мозкових клітин входить в резонанс, відгукується на свої промені, (зі своєю частотою, амплітудою…), які можуть генеруватись, скажімо, психотронними генераторами. Тобто людину можна, без її волі, примусити плакати, сміятись, радіти, спати, вибачте «пісять, какать», (тобто здійснювати акт дефекації), відчувати біль у різноманітних координатах тіла… Можна примусити читати, можна заборонити читати... Можна примусити людину їсти, багато їсти, вибачте, навіть "жрать". Можна заборонити їсти взагалі... Мені психотронні садисти кричали: "Ти будєшь сдихать от голода!", заборонили їсти, маса мого тіла зменшилась на 50%, від моїх, на той час "стандартних" 96-100 кг, залишилось 50 кг. Після чого дозволили вживати їжу. Взагалі можна керувати всіма функціями людського організму, людського мозку. Тобто можна керувати мозком. А мозок людини буде керувати її діями, поведінкою, бездіяльністю… На цьому засновані біоробототехнології авіаційної і космічної медицини. Людиною можна керувати як роботом. Людина, мозком якої керують за допомогою променів, тобто за допомогою біоробототехнологій космічної медицини, називається біороботом. Людина, (часто це засекречений виродок, бандит, злочинець…, можливо засекречений слідчий, прокурор, лікар…), яка експлуатує психотронний генератор, яка керує мозком, скажімо піддослідної людини, називається психотронним оператором. Біоробот завжди буде підкорятись психотронному оператору, оскільки той керує мозком людини, а мозок керує діями, поведінкою людини. Тобто біоробот ніколи не може бути сильнішим за того, хто керує його мозком, навіть теоретично! Від сили волі це не залежить зовсім. Будь-яку людину – біоробота можна таємно, дистанційно, невидимо, променями, (біоробототехнологіями космічної медицини), примусити робити все, буквально все, що хоче психот-ронний оператор. Звідси висновок, - критично відноситись до біоробота не можна, його не можна примушувати робити будь-що, скажімо словами, - він все-рівно буде робити те, що його буде примушувати робити психотронний оператор. Тобто всі ті, хто критично відноситься до біоробота, (а не до психотронного оператора, який керує мозком біоробота), хто словами, побиттями, різноманітними обмеженнями, катуваннями, тощо, вимагає будь-яких дій, - тупі, підлі, жорстокі чи їм вигідно прикидатись тупими, підлими, жорстокими, - біоробот завжди буде виконувати волю психотронного оператора, а не того, хто щось вимагає словами. До того ж те, що вимагається словами можна виконувати, можна не виконувати, а те, що примушують променями, не виконувати не можна… Тобто промені не можна перемагати! Якби можна було перемагати промені, то не існувало б біоробототехнологій космічної медицини, а вони існують! Наприклад, діями, мисленням, поведінкою космонавтів, на орбіті, керують психотронні лікарі з землі, доглядають за ними, як за діточками у яслах чи садочку, вкладають їх спати, коли потрібно, пробуджують від сну, примушують їсти, примушують здійснювати насіннявиплеск, - (променями викачують сперму, щоб «дурь в голову нє лєзла»)... У біоробототехнологіях є свої цікавинки. Наприклад, якщо мозок людини синхронно опромінювати променями, які викликають ерекцію («стояк», як пишуть в інтернеті), і променями, які викликають імпотенцію, то сильнішими завжди є ті промені, які викликають імпотенцію, неможливість мати статеві стосунки… Цим психотронна мафія чи не завжди підкорює собі чоловіків, - для будь-яких цілей! Руйнує родини, чим зменшує рівні істинної державної безпеки. Жодна жінка ніколи не зможе поставити, вибачте, так простіше, х*й на свої принади жодному тому, кому психотронні оператори «повісили» той х*й! Промені можна використовувати для доброго, корисного, важливого…, а можна для злочинів, для злочинного збагачення, для підриву рівнів істинної державної безпеки. Якщо психотронні оператори повісили чоловіку х*й, - сім’я зруйнувалась, розвалилась. А родина, - складова частина держави, тобто родина, - мікродержава, сукупність родин і є держава! Руйнуючи родину, руйнується частина держави, руйнуючи частину держави, руйнується держава, знижуються рівні істинної державної безпеки… Тобто ті, хто «вішають» х*ї чоловікам, - злочинці, в тому числі і по цій причині, хто руйнує родини, - істинні вороги народу. Часто бувало так, що істинні вороги народу, серед народу шукали і призначали когось ворогами народу. Ті, хто руйнує родини не лікуючи, скажімо, венеричні хвороби, - також злочинці, які руйнують державу, тобто знижують рівень державної безпеки... Причому не лікують такі хвороби не обов'язково лікарі, наприклад, психотронні оператори можуть заборонити хворій людині звертатись до лікарів, виконуючи накази якихсь паханів... Люди, які стикаються з цією проблемою, не всі об'єктивні, - вірять у те, у що хочуть вірити, не вірять у те, у що не хочуть вірити... Наприклад, якщо якомусь чоловіку "повісили х*й", то він, звичайно, не трахається, всі, хто за ним спостерігає, знають, що він самотній, не трахається. Люди вірять у те, що чоловік не трахається тому, що не може перемогти промені. В той же час, якщо, скажімо, той же чоловік не працює чи не здійснює якийсь згвалт, (по тій же причині, - променями не дозволяють здійснювати згвалти чи виганяють променями з будь-якої праці), то, у цьому випадку, ті ж самі люди, вже не вірять у те, що промені не можна перемагати, вже кричать: "Ледар", "ледацюга", "лодирь", "ссикун", "тупой", "трус"... Біоробототехнології космічної медицини, коротко, - промені, перемагати неможливо, навіть теоретично, - якби можна було перемагати промені, то не існувало б біоробототехнологій космічної медицини, а вони існують. При мисленні людини, при запам’ятовуванні, у певних клітинах мозку, по якимсь законам, коливаються чи обертаються електрони навкруги ядра мозкових клітин, якщо ж ці клітини, цю групу клітин чи весь мозок, розмістити у якесь, назвем жорстким, електромагнітне поле, то порушуються оті коливання чи обертання електронів навкруги ядра мозкових клітин, - людина втрачає можливість мислити, запам’ятовувати… Стає, по - простому, тупою! Це не залежить від сили інтелекту, - тупим стає і робітник, і академік, і президент, і вчитель, і учень, і лікар, і художник, і військовий, і спортсмен… В залежності від променів людина може не знати який сьогодні день тижня, яке число, якого місяця, який рік, скільки буде 2+2, як її звуть, чи є у неї родина, в якому населеному пункті знаходиться людина, яке у неї прізвище… Буду намагатись уникати зв’язку із сучасністю, щоб не дійшло, не дай Бог, до підривної діяльності, - не хочу і не можу послаблювати сили, які борються за прогрес… У першому наближенні вступну частину статті закінчено. Далі я опублікую цю статтю, буду відповідати на запитання, доповнювати статтю, з часом буду додавати відповіді на все більшу кількість запитань… Тобто ця стаття буде постійно діючою досить тривалий час, збільшуючись у об’ємі. Вибачте за такі наміри. 1.Як підключають під промені? Хто, коли і для чого підключив мозок під промені, (під біоробототехнології космічної медицини)? Не знаю! Якось у Москві, де я проживав, мені довелось спілкуватись з двома жінками, досвідченими в області психотронних технологій. Порозмовляли деякий час, потім одна повертається до другої і говорить: "Ну ты поняла, что он не принадлежит себе?". Потім повернулась до мене і запитала: "Мы понимаем как это страшно, быть под такими лучами, если можете дайте ответ на вопрос, - как Вы думаете, почему именно Вас подключили?". Що я відповів не пам'ятаю зовсім, скоріш за все, що не знаю. Під час розпаду СССР, в 1991 році, в Москві була "відлига", пройшла хвиля демократизації із викриттями певних секретів, про які друкували на папері і ті папери розповсюджувались аж до розклеювання на зупинках суспільного транспорту. Чекаючи тролейбус я прочитав якусь секретну постанову Уряду, підписану радянським Прем'єром Ніколаєм Рижковим: "...выделить деньги на разработку и внедрение средств влияющих на механизм принятия решения человеком!". Мова, мабуть, йшла про розробку психотронних генераторів?! Абсолютні суми грошей, виділених на цю тему, я не пам'ятаю, але запам'ятав співвідношення: на КГБ СССР 85%; на МО СССР 15%. Був зроблений висновок, що промені в СССР належать КГБ і армії, ну і, звичайно, їхнім засекреченим лікарям, оскільки сама назва технологій містить відповідь, "біоробототехнології авіаційної і космічної медицини". Я був народженим в СССР і, як більшість радянських хлопців, дуже поважливо відносився до цих структур! Через роки, використовуючи свій особистий досвід, досвід інших людей, моя віра в серйозність цих органіацій похитнулась. І от чому. Інтерполюючи назад свої відчуття, життєві приклади, інше, я зрозумів, що на той час, коли Микола Рижков підписував ту Постанову Уряду, мене вже набагато більше, ніж 10 років, катували тими променями, які генерували ті психотронні генератори, на розробку і впровадження яких Рижков виділяв гроші?! Тобто влада в СССР була цивільною, тому КГБ, знатоки секретів, дурачили Уряд СССР, "вишібалі" з Уряду неконтролоьований бюджет на свою шарашку. Похитнулась віра в серйозність і відповідальність "контори"... Можливо мене підключили під промені в районі 1967 року, коли я збирався на навчання у військовий навчальний заклад, там вимагали писати автобіографію, в кінцевій частині якої потрібно було писати: "Ни я, ни кто - либо из моей семьи в тюрьме не были и за границей не проживают". На той час у тюрьмі знаходився мій рідний брат, за кримінальний злочин, - застосував ніж у бійці на весіллі, поранив чоловіка... Перераховуючи своїх рідних у тій "Автобіографії", я не згадав рідного брата. Щоб не відрахували від навчання. Так хотів вчитись! Я тоді не міг здогадатись, що ті "Автобіографії" слугують, окрім іншого, якраз для перевірки на чесність. Можливо так я став "Скрытным". Мене підключили під промені, щоб розібратись зі мною, шляхом прослуховування мислення... Та так сподобалось певним, психотронним, спецслужбам СССР сидіти у мене у мозку, що до сих пір не можу їх, вибачте, "викурити" звідти, бо тепер, жахливо, обмежують у всьому і... катують. Я не можу сказати, що вони обмежували мене завжди і скрізь, іноді, так здавалось, що навпаки. Але я не знав ніколи хто де і хто насправді. Я не можу сказати, що вони мені не довіряли, але на зближення зі мною ніхто із них так і не пішов, в той же час я, з тих пір, чи не завжди і скрізь, відчував на собі якісь "косі", уважні погляди, я весь час відчував, що за мною слідкують... Але бодай щось розуміти не міг! Ймовірно все так конспіративно було тому, що на мені зіткнулись бандити КГБ і ті, хто з ними бореться? 2.Як я став безправним? Мене грабували таємно, дистанційно, невидимо, променями бандити із органів державної безпеки медицини армії, які не змогли пояснити тим, хто бореться із психотронною злочинністю в органах державної безпеки, для чого вони мене грабували?! Силою, одного, заштовхали у службовий автобус відвезли до психіатричного відділення, протримали там більше чотирьох місяців, присвоїли звання "шизофренік", пореготали наді мною і... звільнили із офіцерської служби, силою зупинивши "блискучу кар'єру", позбавивши можливості вчитись, служити, працювати, займатись наукою... Але не покинули мене, а почали використовувати, здійснювати помсту: "Моя мстя будет страшной!". Так сказав той, хто сидить у мозку і катує... "Что написано пером, - не вырубишь топором!"... 3.Як мене звільняли? Без проводів. На пропускному пункті солдати попросили показати перепустку, я показав, солдат вихопив із рук перепустку і все звільнення. 4.Як грабували? Дуже просто, - використовували промені, моїми руками, мої гроші, складали у пакет і закладали, образно кажучи, у "дупло", до якого приходила їхня людина і забирала гроші, комусь несла їх. Але я цього не бачив. Промені перемагати неможливо, я підкорявся психотронному оператору, який керував моїм мозком, а мозок керував моїми діями, поведінкою, мовою... 5.Хто і за що репресував? Як я взнав, що я репресований? При прийомі на роботу до МИД СССР, (Міністєрства іностранних дєл), відповідальний мідовець сказав: "Пішітє заявлєніє, в заявлєніі пішітє святую правду! С момєнта послєднєго увольнєнія Ви рєпрєссіровани, чтоби Ви ето зналі! Ми бєрьом на работу, чєрєз год прєдоставляєм жільйо...". Пізніше репресії проти мене підтверджували: Уряд СССР, Уряд Москви, Уряд Росії, називали мене "заложніком", "воєнноплєнним", таким, який знаходиться у полоні у психотронних бандитів... Мене променями утримують у полоні, у психотронній, невидимій, в'язниці. У зв'язку з чим я повинен вимагати зарахування часу знаходження у психотронній в'язниці, у полоні, у заручниках, у трудовий стаж, чи військову додаткову вислугу, майже, в 40 років, а якщо це визнається, як психотронна війна, тому, що зв'язана із знищенням великої кількості людей, особливо моїх друзів - державних діячів, де враховується рік за три, то потрібно додати військову вислугу у 120 років, з перерахунком пенсії, призначенням пільг. Більше того, я вимагаю присвоєння звання Героїв України моїм друзям-державним службовцям, які гинули захищаючи мене, намагаючись встановити цивільний контроль над діяльністю людей в секретних психотронних погонах, які боролись із злочинністю в органах державної безпеки, особливо державної безпеки армії... Репресували мене не офіційні державні структури, - жодного документа, жодного паперу жодної репресивної структури, відомства, міністерства про мої репресії знайти неможливо,- їх нема! Репресували мене бандити із засекрчених психотронних структур, звичайно із державних психотронних структур, - на мозок посадили групу професійних психотронних операторів, які почали керувати моїм мозком, функціями мого організму, щосекунди, тобто катувати щосекунди! Причину репресій, через роки, назвали самі психотронні бандити, що, начебто, їх, секретних офіцерів, московські лікарі заражали хворобами, не лікували, вимагали забезпечити мене квартирою у Москві. У мене, на той час, було службове житло, тимчасове... Такі офіцери "вивернулись", почали здійснювати помсту мені, мені, ніколи, ніде, ні в чому не винній людині, "поклялись", як вони мені говорили, протримати все життя у бомжах, під променями тупості, безробітним, самотнім, "без пі*ди", - почали інтенсивно катувати мене таємно, дистанційно, невидимо, променями, мені кричали: "Это месть мужчин, врачам, посредством издевательства над Коваленко, как над ни в чем не виноватым человеком!"; "Ми питаєм ні в чьом нє віноватого чєловєка!". "Хтось", знущаючись наді мною, виставляв засекречене офіцерство, мафіозних офіцерів, як бандитських виродків: "Всьо равно заставлю х*й сосать у офіцера і жіть будєшь столько, сколько служіть! Дєнь увольнєнія будєт дньом смєрті!"... До х*єсмоктання не дійшло, але суть утримання у заручниках у генералів залишилась, - мафіозні, засекречені, таємні, закриті, психотронні офіцери з тих пір очей не спускають, не втрачають контроль за моїм мозком ні на секунду, кажуть, що перед смертю виключать свою психотронну "мозгодуйку" і скажуть: "Вот теперь ти гражданскиій! Вот тєпєрь тєбя уволілі із армії!". Така помста переросла у кривавий кримінальний бізнес, із вбивствами. Певна частина москвичів, намагаючись допомогти мені, знаходила для мене значущу посаду до якої додавалась зразу квартира... Вважаючи, що "високая должность с дєвочкой сєкрєтаршєй, со служєбним автомобілєм, начінєнним електронікой" подіє на кримінальних, психотронних генералів і вони покинуть переслідування... Як тільки це доходило до реалізації вступала в дію шизофренія, начебто хтось помилився, не розібрався, божевільного хотіли призначити на високу посаду, таке і інше... Бандити перехоплювали квартиру, посаду... Чи собі, чи продавали... Після депортації із Москви, хтось із "порядних" московських мафіозі повідомив, що, використовуючи мене одного, бандити перехопили, лише у Москві, 110 квартир! Мені було б ще жахливіше, якби певні москвичі, вчасно, не повідомили мені: "В Москвє, (ймовірно і в СССР, в Росії, в Україні...), єсть двє огромниє мафії! Оні враждуют мєжду собой! Они убівают друг друга! И горє тому, кто попадаєтся мєжду німі!"... Я не попався туди, мене затягнули ті, хто керував мозком, - мабуть не дуже серйозно відносились і "залєтєлі". 6.Чому не працював з початку репресій? Цитую пряму мову одного із репресантів: «Сколько бы Вы не жили на территории СССР, Вы никогда не будете иметь ни работу, ни жильё…». Як це здійснювалось? Дуже просто, - виганяли, з будь-якої роботи, таємно, дистанційно, невидимо, променями страху, шоку, тваринного страху… Чи взагалі не дозволяли навіть підійти до місця роботи «на пушєчний вистрєл»… Наприклад, працівники НАНУ, (Національна Академія Наук України), демонстрували неймовірну цивільну мужність у захисті мене від психотронної злочинності. Я блукав від одного кабінету до другого у Президії НАНУ на вул. Володимирській, мені променями, таємно, дистанційно, невидимо, не дозволяли ніде затримуватись, ганяли та й все. І тоді особисто Президент НАНУ академік Патон, який, звичайно, мав допуски до секретів, знав, що таке біоробототехнології космічної медицини, що промені не можна перемагати, повідомив мені: "Ми з тобою зустрінемось, я візьму тебе за руку, (щоб перемогти промені), приведу до міліції, скажу, що ця людина потрібна НАНУ, пропишіть його на моїй житловій площі...". І ми зустрілись, він прийшов на зустріч разом із академіком Амосовим. Я зрадів, зрозумів, що у мене буде паспорт, прописка, (зараз реєстрація), робота, житло, лікувати мене буде серйозна, академічна медицина... Займатись буду звичною для себе роботою, - наукою, буде можливість досягати, у перспективі, рівня академіків, мільярдерів, державних діячів... Але як тільки ми зблизились, ("на расстояніє витянутой рукі"), нас почали бити променями, - академіки побігли в одну сторону, я побіг в протилежну сторону... НАНУ померла, незважаючи на неймовірну цивільну мужність її працівників, допомогти людині, яку катують променями, допомогти не вдалось... Так було скрізь, виганяли із будь-якої установи, будь-якого закладу, виганяли таємно, дистанційно, невидимо, променями... Не настільки це були безпечні, грайливі, такі собі дитячі ігри, наприклад, моїх друзів - народних депутатів Парламенту, вбивали! Вбивали і інших людей. Далі буде. ДОДАТОК №1. 7.Як мене ізолювали від суспільства? Дуже просто, - мене променями, таємно, дистанційно, невидимо, не допускали до жодної конструктивної людини, жодну конструктивну людину не допускали до мене. При цьому "очей з мене не спускали" ні на секунду! Мабуть "охороняючи" як свідка їхніх злочинів. Більше того, виставляли мене перед різними прошарками населення: цивільним людям говорили, що Коваленко це той, із - за кого військові вбивають цивільних; військовим говорили, що Коваленко це той, із - за кого цивільні вбивають військових... Щоб ненавиділи і цивільні, і військові... 8.Для чого мене катують день і ніч променями, тобто засекреченими технологіями, які належать державній безпеці, армії, їхнім, психотронним, лікарям? Запитайте у тих, хто катує. В залежності від того, хто катує. Скоріш за все для того, щоб бандити були сильнішими за тих, хто з ними бореться! Щоб бандити державної безпеки були сильнішими за тих, хто бореться із злочинністю в органах державної безпеки. Щоб військові, (особливо психотронні), були сильнішими за тих, хто бореться із злочинністю в армії. Щоб злочинні лікарі, особливо психотронні, були сильнішими за тих, хто бореться із злочинністю в медицині, особливо у психотронній медицині... Щоб весь час мучився. Щоб не був вільним ні секунди. Щоб весь час жалкував "что на свєт Божій роділся"... 9.Чому я вважаю себе поганою людиною? Чому, у зв'язку із цим, я існую якось так непомітно? Хоча з мене не зводять очей не менше, як сотня якихсь людей, ні на секунду, вже, майже, 40 років? Примушуючи перемагати промені, а це неможливо навіть теоретично!? Так, я, - погана людина! І зовсім не тому, що я, насправді, погана людина, тому, що погані люди вміють використовувати так, що відчуваєш себе надпоганою людиною... Я був безгрішною людиною, надпорядною людиною, звичайно із своїми якимись, несуттєвими, "прибамбасами", був чистим, "як сльоза Божої матері"... У зв'язку із тим, що я був порядною людиною, допомагати мені, у критичних ситуаціях, могли також лише порядні люди... А непорядні люди, погані хлопці, якраз і використовували цю обставину для ідентифікації порядних людей з метою їх подальшого знищення. Порядні люди, особливо інтелігентні, завжди були ворогами поганих хлопців, оскільки завжди вимагали справедливості... У зв'язку із небажанням знищувати порядних людей, у зв'язку із небажанням бути причиною ідентифікації порядних людей, з метою їхнього подальщого знищення, я припинив будь-яку активну діляьність, припинив апеляцію до порядних людей, в жахливий ущерб для самого себе... По суті я приніс своє здоров'я і своє життя в жертву, для припинення винищення порядних людей, особливо українців. Вважаю, що я, таким чином, захистив і захищаю тисячі порядних громадян, українців від пограбувань "до нуля", від руйнації родин, від зараження хворобами із наступною забороною лікування, від жебрацтва, від самотності, від штучної тупості, яка викликається променями таємно, дистанційно, невидимо, від заборони соціальної активності..., тим, що пов'язав цілу зграю "поганих хлопців", які сидять у мене у мозку десятиріччями, не відволікаючись ні на секунду на інші дії...