Я більше місяця не міг опублікувати цю статтю. Як тільки я намагався її дописати чи редагувати включались психотронні перешкоди, я нічого не розумів, не міг мислити, не знав, що ж я пишу... Публікую, як вийшло! Можливо читачі розберуться, із - за чого заважали писати?! Якщо зможуть прочитати написане "под наркозом", так президент Б.Єльцін нназивав стан під променями бандитів.
Жовтень, - красивий осінній місяць. Його краса визначається, в основному, кольорами жовті-ючого листя! 102 роки тому, у Санкт – Петербурзі, 25 жовтня 1917 року, по старому стилю, здійснився Жовтневий заколот, (на рус. Октябрьский переворот), до влади прийшли ленінці. З тих пір, по новому стилю, 7 листопада, 74 роки поспіль, народи Росії, пізніше СССР, відзначали день Великої Жовтневої Соціалістичної Революції, (на рус. день Великой Октябрьской Социалистической Революции). В СССР люди в погонах, двічі на рік, 9 Травня і 7 Листопада, марширували парадною ходою по центральним площам своїх міст… Це дійство називалось, - «Військовий Парад».
В кінці існування СССР я був таємно, дистанційно, невидимо, променями, (біоробототехнологіями космічної медицини), репресований психотронними бандитами армії і/чи спецслужб. Психотронний бандит кричав: «Моя мстя будет страшной!». («Мстя», мабуть, «месть», тобто помста). Садист тільки забув пояснити за що ж він мстить?! Це була дезорієнтація! Метою якої було, окрім іншого, обдурити всіх, хто сидів у мене у мозку, дезорієнтувати, щоб «слухачі мозку» вважали, що «хтось» мстить мені за «щось». Я був людиною близькою до ідеальної, - мстити мені не було за що! Навіть якщо б і було за що, то у цьому були б винні ті, хто керує моїм мозком, але не я! Окрім іншого, психотронний оператор кричав: «Он будет использовать до тех пор пока выгодно!». Використовуючи мене психотронні бандити, тільки у Москві, перехопили 110 квартир, невідомо скільки керівних посад продали, невідомо скільки бандитів вивели у народні депутати, на керівні посади в Уряді…
Одним із векторів репресій було те, що психотронні бандити армії, можливо ще хтось, по ко-смічному біологічному радіозв’язку, для чогось, невідомо для чого, називали мені, у моєму мозку, прізвище чи ім’я якихось, часто невідомих мені, людей… Через певний час, іноді через роки, знищувались громадяни з ідентичними прізвищами чи іменами…
Жовтень 2019 року став одним із рекордних у знищенні людей з іменами і прізвищами іден-тичними до тих, чиї імена і прізвища промовлялись у мене у мозку по космічному біологічному радіозв’язку. У жовтні 2019 року такими були:
«Капустін», - я вважав, що мова йде про чемпіона СССР, Європи, Світу, Олімпійських Ігор… по хокею з шайбою Сергія Капустіна, здається із московського «Спартака». У жовтні 2019 року був знищений у Москві слідчий СК РФ полковник Владислав Капустін. Причому його знищив психічно хворий, зарізав, який прийшов до нього на прийом… Достеменно не відомо, чи вбивця був дійсно божевільним? Але на обліку у психіатрів знаходився. У вересні 2019 року був знищений С.О., який знаходився на обліку серед психічно хворих, знищений самогубством. Ймовірніше за все його променями, (біоробототехнологіями космічної медицини), примусили покінчити з життям. Я не знаю чи пов’язані поміж собою ці дві події. Параноя говорить, що пов’язані;
«Куклін», - я вважав, що мова йде про полковника радянських часів, провідного інженера, можливо начальника відділу 5-го Управління «ГК НИИ им. Чкалова»? Я особисто його не знав, лише чув про такого. У жовтні 2019 року була знищена, штучно викликаною, променями, злоякіс-ністю 33 – річна акторка з Києва Кукліна;
«Марія», «Литвин», - я вважав, що мова може йти про невідомих мені людей з подібними іменами, прізвищами… Повідомлено було таке, що був знищений єдиний син української пись-менниці Марії Матіос, сестри колишнього головного військового прокурора Анатолія Матіоса, Олександр, по іншим даним його звали Назарій. Марія Матіос, після знищення сина, «чомусь» говорила, що на його місці, на місці сина, повинна була бути вона? Щось знала Марія? Щось від-чувала?;
Помер легендарний радянський космонавт Алєксєй Лєонов, на 85 році життя. Раніше була знищена його молодша донька, начебто, інфекцією. Скоріш за все її знищили таємно, дистанційно, невидимо, використовуючи промені, (біоробототехнології космічної медицини). Психотронні бандити, «шутнікі», прокоментували це по-іншому. Запитали у мене: «Тебе ображав космонавт Лєонов? Ображав! Над тобою «шутіл» космонавт Лєонов? Шутіл! От за це і знищили йому доньку, щоб і він помучився до смерті, щоб переживав, бодай у чомусь так, як ти весь час, десятиріччями, щодня, щоночі, страждаєш від катувань променями! Для підтвердження цієї версії «шутнікі» нагадали, що наді мною особисто знущались міністри оборони Росії: генерал П.Грачов; маршал Росії І.Сєргєєв. Обидва були знищені, з використанням променів, тільки пізніше, не тоді, коли вони катували мене, коли «ображали», не тоді, коли вони ще були міністрами, тоді не було можливості, вони були надійно захищені променями, психотронними військовослужбовцями. Можливо після припинення повноважень їхня особиста охорона стає слабкішою, тому з’являється можливість знищувати;
«Тітов», - я вважав, що мова йде про 2-го космонавта СССР, можливо про аеродинаміка фір-ми «Зенит», з яким я колись працював у Москві… Покінчив з собою харківський боєць, Тітов? Зда-ється підірвався;
«Кутовий», «Тарасєнков», - я вважав, що мова йде про невідомих мені людей, можливо про московського аеродинаміка Тарасєнкова… Був знищений авіаційною катастрофою Ярослав Куто-вий, колишній міністр аграрної політики, який летів на гелікоптері з Києва до Полтави, впав на по-двір’я селянина села «Тарасєнково», вертоліт загорівся, частково обгорів пілот вертольота, - Кутовий… Голоси, у мозку, також долучились до коментарів цієї гелікоптерної катастрофи. Одні прокоментували це таким чином, що, начебто, Кутовий був знищений за те, що відмовився підкоритись бандитам?! Другі прокоментували це по – іншому, що, начебто, Кутовий був одним із тих, хто добивався за допомогою згвалту, щоб після згвалту, вивезти до села «Тарасенково» на довічне рабство, щоб відпрацьовувати до смерті за той сарай, у якому бандити дозволять проживати… А «хтось» є такий, який розшукує таких бандитів, (яких вони, «чомусь», іноді називають «лікарями»), і заганяє їх туди, куди вони хотіли заганяти після згвалту… Для підтвердження «шутнікі» нагадали, що і мій колишній, спочатку, друг, генерал Лєбєдь, який пізніше «скурвілся», став гнидою, також був знищений гелікоптерною катастрофою, вже коли був губернатором Красноярського краю;
Перша декада листопада виявилась також кривавою. У мозку давно якось називалось прізви-ще «Чаленко». У Прилуках, Чернігівської області, був знищений 14 – річний юнак, - Денис Чален-ко. Якийсь «Чаленко» жив у Києві, такий собі політолог проФСБешної, проросійської, окупаційної орієнтації, - втік у Москву після початку російсько-української війни 2014…2019 р. р. Кореляцію поміж ними я не вбачаю, але у бандитів свої «прибамбаси», свої переконання, свої способи інфо-рмації;
«Сало», - це прізвище декілька разів було назване у мозку. Вважав, що називається прізвище, невідомої мені, людини, прізвище якої я чув, але жодної людини з таким прізвищем я не знав. Була спроба знищити, підірвати автомобіль, підприємця, фармацевта Сало. Один пасажир авто-мобіля загинув, двоє інших важко поранені;
«Соколов», - це найпопулярніше прізвище із тих, які фігурували у мозку. Людей з такими прі-звищами багато. 9 листопада у Санкт Петербурзі був заарештований викладач історії С.-Петербурзького університету, Олег Соколов, який вбив і розчленив тіло своєї студентки, аспірант-ки, цивільної дружини, Єщенко… Можливо це все було якось пов’язано із російським гумористом Єщенко?
Оце така параноя останніх місяців.
Психотронні терористи, які комплексували мене своїми витівками, своїми катуваннями мене променями, весь час одурачують мене, повідомляли мені, окрім іншого, наступне, що я, начебто, винний у вбивствах?! Що я, начебто, той, із – за кого лікарі всього світу припинили лікувати гоно-рею у всього людства, на всій території земної кулі? Причому, цивільним громадянам психот-ронні бандити пояснювали, показуючи на мене, що це той, із – за кого військові вбивають цивіль-них громадян?!
Військовим психотронні бандити пояснювали, показуючи на мене, що це той, із – за кого цивільні вбивають військових?! Як аргумент підтвердження нагадували, що президент Єльцін, буцімто, для боротьби з бандитами у погонах, непідсудними за злочини, йшов на контакти з цивільними бандитами, яких просили винищувати бандитів в погонах, непідсудних за злочини. Я можу підтверджувати лише дещо, наприклад, президент Єльцін дійсно започаткував боротьбу за встановлення цивільного контролю над діяльністю людей в погонах, президент Єльцін дійсно знав про знищення людей організованою злочинністю, серед якої було багато колишніх радянських спортсменів, якось президент Єльцін «с возмущением и негодованим», майже кричав мені: «А спорт? Спорт?! Это же банда кровавых убийц! Мы пересмотрим всю систему финансирования спорта!»… Не вдалось президенту Єльціну переглянути систему фінансування спорту… Його «кінул» спортсмен Путін, який перетворив загони спортсменів у бандитів, воюючих з народом, у помічників КГБістам, які воюють з народом, «с инакомыслием»... Я дуже любив спорт, спортсменів… Але після початку репресій я вимушений був змінити своє ставлення до багатьох спортсменів… Мене, вже репресованого, били: майстер спорту з карате, чемпіон СССР, світу з хокею, чемпіон світу з боротьби… Україна повинна зробити спортсменів, їхніх вболівальників, свідомими людьми, які захищають Україну, її територію в кордонах з координатами 1991 року, які захищають народ, а не воюють з ним…
Робили вони це, окрім іншого, для того, щоб мене ненавиділо все людство, і цивільні грома-дяни, і військові… Шоб краще утримувати у самотності. Весь час реготали при цьому! Так, психот-ронні бандити використовували народ у якості «стада баранов», використовували так, щоб народ допомагав бандитам вовтузити мене своїми жахами… Я завжди почував себе жахливо, - я завжди захищав народ, а народ допомагав бандитам катувати мене…
Щоб моя проблема залишалась невирішеною до смерті, психотронні бандити заборонили мені, променями, контакти з будь-якою відповідальною людиною, мене променями не допуска-ють до людей! А відповідальних людей, також променями, не допускають до мене! Все! Задача вирішеною бути не може! Із – за цього я почав писати в різні адреси… По не відомим мені, до кінця, причинам, відповідей на листи, я, як правило, не отримував.
Бандити кричали мені: «Мы пытками заставим писать, а потом написанное используем про-тив тебя!»… Я відповів всім зацікавленим, чому я пишу, чому я «так» пишу, чому я «таке» пишу. Окрім іншого мене примусили написати, що, начебто, «хтось» знищує тих, хто мені намагався допомагати… Виходило так, що, начебто, цивільні державні керівники примушували народ, цивільних громадян, захищати мене від бандитів, громадяни захищали мене, а їх бандити винищували… Це призвело до того, що весь світ… припинив мені будь-яку серйозну, солідну допомогу. Я, бодай частково, але спростовую цю тезу, що начебто державні керівники перекладали захист мене від бандитів на звичайних громадян, яких знищували бандити. Спочатку, можливо, дійсно було так, але, наприклад, починаючи з Президента СССР М.Горбачова, державні керівники, (можливо не всі), намагались захищати мене у своїх структурах, не ховаючись за народ, не підставляючи народ під засекречених психотронних бандитів … Президент М.Горбачов працевлаштовував мене у ЦК КПСС, у МИД СССР, (хоча спочатку він щось таке, незрозуміле для мене, говорив: «Пусть народ решает!»… Не дай Бог певні питання надавати вирішувати народу? Питання, задачі, проблеми, повинні вирішувати професіонали, але не народ, хоча, можливо, з притягненням народу, демократія вона така, «капризна дама». Але хіба може народ вирішувати таємні, засекречені, психотронні проблеми, пов’язані із психотронною злочинністю людей в погонах, якщо народні депутати не можуть вирішити цю проблеме, навіть законодавчо?). Президент Єльцін працевлаштовував мене у Кремлі, українські державні керівники надавали мені можливість працювати у своїх державних структурах: КМУ, ВРУ, АПУ… , обминаючи народ, ніде народ не був задіяний?! Народ викорис-товували бандити, для перетворення у раба після згвалту, для організації побиттів, для знущання над порядними державними керівниками… Колись я запитував у прем’єр – міністра Росії В.Черномирдіна: «Що то народ навкруги мене виробляє?», Черномирдін відповів: «Народ используют в качестве стада баранов!». Не став він деталізувати, хто ж той, хто використовує народ у якості «стада баранов»…
Я подавав до суду на таємних, психотронних вбивць армії, спецслужб… Суд залишив мій по-зов без розгляду, - я не зміг зібрати докази?! Хоча я підписався під своїми ж матеріалами про вбивства! Мого підпису виявилось замало! В той же час «забздєлі» слідчі, прокурори, адвокати, юристи, профільна влада… Вірна ознака того, що мова йде про психотронних злочинців армії і КГБ, які в таких державах непідсудні за будь-які злочини. Президенти, як гаранти прав і свобод, взагалі терпіли жахи… Діяти вони повинні були в ситуаціях, які не описані законами, (нардепи до сих пір бояться приймати Закон України «Про боротьбу з психотронною злочинністю», їх вбивали за це), діяти під свою відповідальність, завжди знаходились «рєтівиє» юристи, журналісти, шибкополітики, інші «праведники-КГБІсти», які розуміли, що президенти діють в полі беззаконня, накидались на них із своєю правдою… Президенти х*єлі, х*єют, ще тривалий час будуть х*єть від всього цього, від психотронної злочинності армії і спецслужб! Із – за того, що психотронні бандити хочуть красиво жити, ховаючись за таємність, утримуючи у таємниці свої технології кримінального збагачення, зловживаючи службовим становищем, використовуючи для збагачення засекречені психотронні технології, (коротко, - «промені»)… Деякі президенти, як то Єльцін, наприклад, дійсно боролись із психотронною злочинністю армії і спецслужб, а деякі, як Путін, зрощені з ними, вони єдині, президент, армія, спецслужби, - президент у них же верховний головнокомандувач?! Від зрощення жахи страшні, - Росія весь час воює, від того зрощення… Генерали з Путіним «на один карман»! Генерали з президентами, які боролись з психотронними бандитами, поводяться так: «Я в рот є*ал твоєго президента!», «Єльцін, пососі х*й!», «Кравчук, х*й тєбє в рот! Х*й тєбє в ж*пу!»… Президентам захищати мене було занадто небезпечно, страхітливо… У президента М.Горбачова була знищена дружина, чарівна Раїса Максимівна, українка, штучно викликаною, променями, злоякісністю! У родині Єльціних був знищений, з використанням променів, сам президент Єльцін. Українського Президента В.Ющенка труїли, багатьом президентам х*ї вішали… Жахливо. Одним президентам х*ї вішають для того, щоб підкорити бандитам! Іншим президентам вішають х*ї для того, щоб примусити їх виконувати свої конституційні обов’язки… Народних депутатів, які намагались розробити Закон «Про боротьбу з психотронною злочинністю армії і спецслужб», - знищували також. Жахлива, таємна боротьба із психотронними ублюдками армії і спецслужб не припиняється ні на секунду. Перемогти тих, у кого промені, - неможливо! Президент Єльцін мені говорив: «Кто владеет лучами, тот владеет всем!»… Зараз ситуація жахлива, промені є і у бандитів, і у тих, хто з ними бореться… Прогнози не даю! Але, у перспективі, перемогти повинні ті, хто бореться із такими бандитами, оскільки вони вже «бздят», «бздят» висовуватись, оскільки до них можуть під-ключитись, зчитати їхній мозок, все про них взнати, опублікувати… Спробувати використати народ для боротьби з такою мерзенністю… Вбити, у кінці кінців, якщо буде така можливість! Але все стає все більш небезпечним.
Захищаючи, таким чином, народ від психотронних бандитів армії і спецслужб, все спрацювало проти мене, народ дійсно все зрозумів так, що мені не можна нічим взагалі допомагати, а то вб’ють. Правоохоронна система і профільна влада бояться боротись з психотронною злочинністю армії і спецслужб, народ боїться захищати мене, бо знищують… Всі сидять у страху! Бандити регочуть!
Я ж хочу продемонструвати, що не всіх вбивають із тих, хто мені допомагав, керівництво, людство, народ не повинні були «бздєть» мати зі мною контакти… Хоча я вже… літня людина. Мені не завжди приємні певні контакти, але народ України повинен бути розумним, свідомим, не «бздєть» боротись із бандитами… Якщо будете «бздєть» боротись із бандитами, вони вас усіх пе-ретворять у безправних рабів… І зроблять це, використовуючи промені, настільки майстерно, що ви ж ще й будете винними у тому, що ви стали такими, у такому стані… Промені дозволяють будь-яку людину, у будь-якому стані, утримувати скільки завгодно довго!
Із – за знищень людей, від безробітних хутірських безхатченків до президентів, членів родин посадових осіб, я більше не можу примушувати народних депутатів, президентів, інших цивільних посадових осіб, захищати мене, вирішувати мої проблеми… В той же час мені соромно за багатьох із вас, за те, що багато із вас «лізе» туди, на посади, апріорі відомо, що не будете відповідати займаним посадам, чого ви туди лізете? Що ви хочете робити на посадах? Підкорятись бандитам із психотронних структур армії і спецслужб? Які зає*уть вас таємною інформацією про загрози, які будуть завжди «вишібать» у вас фінансування їхньої, часто ото такої, (поряд із праведною), діяльності? Народ України повинен бути сміливим, розумним, повинен не боятись боротись із психотронними бандитами, - цією таємною основою, фундаментом корупції. На зустрічах з кандидатами в Президенти, у народні депутати, народ повинен відкрито запитувати у них, як же вони збирають ся боротись із психотронною злочинністю армії і спецслужб… Запитувати у них, чи здатні вони захищати громадян, яких катують променями?...
Україна ніколи не стане потужною державою, якщо не вирішить проблему психотронної зло-чинності. Україна ніколи не відірветься від русскіх окупаційних мразей, якщо не вирішить пробле-му психотронної злочинності. Народ України ніколи не зможе бути заможним, якщо не зможе вирішити проблему психотронної злочинності. Громадяни України ніколи не будуть здоровими, якщо не переможуть психотронну злочинність! Україна ніколи не відновить свою територію в кордонах з координатами 1991 року, якщо не переможе психотронну злочинність! Самотужки Україна створити все це не зможе! Досягати всього цього необхідно в союзі з ЄС і НАТО, ставши членом НАТО і ЄС…
Ще у кінці існування СССР, безпосередньо у Москві, психотронні бандити Москви, окрім іншого, кричали мені: «И яйца тебе отрежем, чтобы не рожал себе подобных!». Чомусь не подобаються їм українці. Русская часть КГБ СССР, особливо військового КГБ, «глаз не спускала» з офіцерів і генералів – українців із радянської армії! З генералів і офіцерів українського походження! Психотронні бандити розповідали мені, що вони проводили свою роботу так, щоб у кожній сім’ї, у кожній родині генерала і офіцера українського походження, був КГБіст чи його агент. Горе тому, у кого не було такого у родині. Психотронні КГБісти здійснювали штучне втручання у особисте життя родини, створювали жахливі конфлікти, навіть з мордобиттям, доводили родину, штучно, променями, до розриву шлюбу, підсовували свою КГБешницю, їм слухняну, їхню інформаторшу, щоб українці нічого не могли зробити такого, що КГБ не відомо… Мені навіть не «підсунули»… Не заслужив у них навіть такої, їхньої, пі*ди! Зате пі*дюлєй «отвалівалі» регулярно!
Мені розповідали, що родину генерал – полковника Гайдаєнко Івана Дмитровича, керівника нашого НИИ, розірвали штучно, «підсунули» йому «свою» дружину! Як колись режисеру О.Довженку Юлію Солнцеву. КГБісти «замінили» дружину і генералу Бежевцю Олександру Савичу, керівнику нашого Управління. Я не знаю, і ніколи цим не цікавився, як д оцього відносились їхні діти: Валера Гайдаєнко, Юрій та Ірина Бежевці… Вони можуть мати і свою позицію відносно цього. Але я не стверджую це, я лише розповідаю те, що мені розповідали психотронні бандити! Моя сім’я також була розірвана штучно, психотронні бандити пояснювали, що і по тій же причині також… Був період, на початку моєї теми, коли вже «на повну котушку» йшла війна поміж антагоністичними угрупуваннями Москви, коли мені закидали, що мене не могли взяти на роботу до Кремля лише тому, що я не був агентом КГБ… Хоча я до КГБ, спочатку, відносився доброзичливо! У відповідь, правда не знаючи від кого конкретно, я отримував ненависть: «Вы нас любите, а мы вас уничтожаем!»… Русская частина КГБ СССР, полюбляла українцям «яйця відрізати, щоб не народжували собі подібних!». Майже у прямому змісті, моделювали ефект відрізаних яєчок, - підключали українців під промені, променями «вішали х*ї», щоб українці не могли мати копуляцію, щоб не трахались, щоб від них жінки не могли народжувати дітей. Соплива, страшна, кривава КГБешна с*ань, її таємна русская частина, особливо таємна КГБешна медицина, особливо психотронна медицина, завжди дбали про виродження українців, щоб привласнити собі всю територію України, (послідкуйте зараз за діями ублюдка В.Путіна, як він старається, будь-якими способами, винищувати українців, щоб знищити Україну, щоб привласнити територію України, як він відбиває Україну від дружби з іншими країнами, від НАТО, від ЄС, бажає, щоб Україна залишилась сам на сам із Росією, яка і явними, і таємними методами, знищить Україну, шляхом знищення тих українців, які сильніші, шляхом перетворення більш слабких українців у лакеї, холуї, слуги, раби у русскіх бандитів). Українці не можуть не воювати з Росією, Бог не простить! Україна повинна мати свою, потужну країну, - Україну, в союзі з НАТО і ЄС… Все інше, то рабство у русскіх, ФСБешних бандитів!
Ще тоді, у кінці існування СССР, безпосередньо у Москві, психотронні бандити кричали: «Ты больше никогда не будешь интеллигентом и сын твой никогда не получит высшего образова-ния!»… Мені катуваннями забороняли працювати творчою працею, розумовою працею, особливо «бздєлі», щоб не знав методи математичного моделювання різноманітних процесів, англійську мову, інші мови, катували променями, щоб не розмовляв українською мовою…, реготали, знищували інтелект катуваннями, руйнували психіку, кричали: «Ручками! Ручками! Ручками!»… Про що дбають русскіє КГБісти? У відношенні до українців? Які можна зробити висновки, навіть у цій моїй темі? З мого особистого життя? Що хочуть русскіє ФСБешники, особливо із «Останкіно», у відношенні до українців: Щоб не трахались! Щоб від них не народжувались діти! Щоб українці не мали вищої освіти! Щоб українці не працювали на високих посадах! Щоб українці працювали «ручками»! Щоб були рабами у бандитів ФСБ, у проФСБешних підприємців! Щоб були тупі, - не здатні мати своєї держави! Щоб не могли керувати своєю державою! Українські «слуги народу» прошу зробити висновки, не будете потужно керувати своєю державою виї*уть і вас! Україна понад усе! Влада України повинна бути серйозною! Не валяйте дурня! Зараз це наднебезпечно! Українці не простять і «слуг народу», якщо ще захочете дружити з Росією, ото так, як Росія дружила зі мною, як зараз з всією Україною, починаючи з 2014 року. З Росією, на віки вічні, можливі лише деякі, офіційні, лише офіційні, стосунки, - русскіє дружити не можуть, з українцями навіть теоретично! А не ото така «дружба» з Росією, якої я «нахлєбался»! Ще хтось хоче «дружити» з Росією? Ото так, як Росія зі мною дружила? Москва диктувала мені ото такі умови дружби з нею, а не я «випєндрівался», як комусь здається.
У зв’язку із вище викладеним не можна більше не вірити у те, що голодомор 1932…1933 р.р. був геноцидом українського народу.
Більше того, вже не можна не вірити у те, що і сучасна Росія продовжує винищення українців поточною, російсько-українською війною 2014…2019 р.р., проглядається таємний, психотронний геноцид українців, навіть у цій, моїй, оце такій, темі, у якій також знищено, таємно, дистанційно, невидимо, променями, сотні українців… Причому, я жахнувся, коли вдалось узагальнити ці зни-щення, - знищуються в основному українці, менший відсоток євреїв, демократи… Путін продовжує робити це! Така Росія не потрібна Україні взагалі! Не те, що дружити з нею! Лише офіційні стосунки, та й то деякі, взаємовигідні, можливо!
Зараз я вже у такому стані і віці, що можна підбивати, бодай якісь, підсумки, робити, бодай якісь, висновки… З тих пір, як я взнав, що винищуються люди, особливо таємно, дистанційно, невидимо, із використанням променів, (біоробототехнологій космічної медицини), я перестав апелювати до влади, до профільної влади, до інших, щоб «вибити» захист мене. Не можете захищати мене? Не захищайте! Не можете захищати від катувань променями? Не захищайте! Але ж хто бореться у державі із психотронною злочинністю армії, державної безпеки, психотронної медицни? А народу повідомляю, не всі боялись допомагати мені, не всіх, хто допомагав, бодай якось, знищували… Долі багатьох із них можна прослідкувати в інтернеті.
Генерал – полковник Занудін, (з 1972 року Зарудін), Юрій Федорович, (р.25.05.1923). Герой Советского Союза. Багаторазово здійснювали з ним перельоти, були присутні на великих військо-вих навчаннях, багаторазово обідали з ним, розмовляли на різні теми, я бував у нього вдома, в гостях, (він жив не у квартирі, а у окремому будинку, обнесеному парканом, під охороною)… Це він мені розповідав про свого талановитого військового, командира, тоді ще старшого лейтенанта, Радецького Віталія Григоровича, який пізніше став міністром оборони України. Розповідав мені, як він його, особисто, відправляв до московської військової академії, здається ім. Фрунзе.
Колись, коли мене допекли репресії у Москві, я чіплявся навіть «за соломинку», щоб врятуватись від психотронних бандитів, розшукував генерала Зарудіна. Не знайшов. Інформацію про нього отримав звідти, звідки навіть не міг здогадатись. Від мого наукового друга, (у нас з ним був один науковий шеф у Москві), доктора технічних наук, майора ВНА Нгуен Дик Кионга! Кионг повідомив, що генерал Зарудін працює у Ханої головним військовим радником СССР у В’єтнамі.
Генерал Зарудін живий досі. Живе у Москві. Йому 96 років?! Він одноліток моєї матері, яка померла у 2002 році. Останні сім років її життя психотронні бандити катували її променями, вона вдень працювала, вночі плакала! Аналогічну долю таємні психотронні бандити в лампасах органі-зували і колишній дружині, та також вдень працювала, вночі плакала. У мене свої рахунки, Путін, із твоїми кривавими ублюдками, - психотронними, засекреченими скотами в психотронних погонах армії, медицини, у яких ти верховний головнокомандувач! А значить і з тобою! Захиснички, ё.т.м.! Інтернаціоналісти х*йові! Верховний Головнокомандувач ЗСУ, Президент України В.Зеленський, з твоїми ідентичними психотронними долбо*обами у мене також свої рахунки! Звичайно сили не рівні?! Ти повинен це знати! Чим вони там займаються! «Бздят» вбивати ворогів, «бздят» вбивати злочинців, непідсудних за злочини, навіть тих, хто сам про себе говорить, що вони «…пре ступники, заслуживши уничтожения…», «славяне» є*ані! Зате «не бздят» катувати українців в Україні! О! Також, захиснички, ё.т.м.! Не можна допускати зрощення психотронних скотов Росії і України! Це найнебезпечніші потвори серед людей в погонах!
Ю.Ф.Зарудіна не знищили за порядне відношення до мене!
Генерал – майор Бежевець Олександр Савич, (16.07.1929…22.07.2015), Герой Советского Союза, - не побоявся підписати рапорт з прагненням мене до ад’юнктури академії Жуковського. У Москві зустрічались з ним, розмовляли, запрошував до себе на роботу. Ніколи не жалівся на проблеми пов’язані зі мною.
Генерал-лейтенант Микоян Степан Анастасович, (12.07.1922…24.03.2017). Герой Советского Союза. Нічого не запам’яталось , окрім довгого такого погляду, мабуть він був посвячений у мою проблему, але говорити не міг по невідомій для мене причині. Можливо моя параноя так спра-цьовує!? Запам’яталась зустріч з ним біля ЦТСА у Москві, на похоронах, вибачте не пам’ятаю кого, чи М.Громова, чи В.Коккінакі, обидва померли у січні 1985 року …
Кутахов П.С., (16.8.1914…3.12.1984). Головнокомандувач ВВС, маршал авіації, Герой Советско-го Союза. У 1982 році ВВС Ізраїля знищила, буквально всі ВВС Лівана(?), майже сотню радянських літаків фірми «МиГ», які знаходились на озброєнні. Ізраїльтяни знайшли «мертву зону», - кут, під яким пілоти «МиГ»ів «не бачили» атакуючих. Ізраїль, здається, при цьому не втратив жодного літака. Да простять мене військові історики, - можу помилятись. Все по – пам’яті пишу. Конструктори «МиГ»ів допрацювали літаки, поставили під обшивку станцію бокового огляду. Літак став аеродинамічно «кривим», характеристики його стали дещо гіршими. Наше 1НИУ зобов’язало мене доповідати на сумісному засіданні МО, МАП…, про результати випробування, про зміни у льотно-технічних характеристиках. Начальника мого відділу охорона не пустила на засідання, - не було у списку, я сидів за спиною у В.Мигунова. Я доповідав, маршал декілька разів зупиняв мене, просив головного конструктора Сєдова Г.А., колишнього генерала, підтверджувати чи спростовувати мої цифри, числа… Сєдов у всьому був солідарний зі мною. Маршал просив продовжувати. Я продовжував. Після закінчення доповіді Павєл Стєпанович, прямо у присутності всього зібрання, декілька хвилин розмовляв зі мною по-батьківські: «Ну ладно, хватит тебе быть статистом, защищай диссертацию, иди в МАП, с ними рабо тай, предлагай, совершенствуй…». Той, хто керував моїм мозком, «забздєл» моїм язиком сказати маршалу, що я уже в ад’юнктурі, тільки дайте дозвіл В.Мигунову, щоб він відпустив мене не в цільову ад’юнктуру, тоді б я потрапив напряму в МАП після захисту дисертації… Не зміг сказати і я, сам своїм язиком, хоча це все було очевидним. Промені я не міг перемогти і тоді. Звертаючи свій погляд назад, - мене вже тоді, у той час «пасли» чекісти, залякували: «…А єслі «нєт», гдє хошь найдьом, где хошь откопаєм, из – под. зємлі достанєм…». Що таке «нєт» я до сих пір не знаю! Але у Москві я зустрічався із «особняками», пам’ятаю їхні страшні погляди. Вони мене до сих пір «відкопують», з-під землі «достают», але променями найстрашніше «достают», від чого чи не все життя звірію, ніколи ні в чому не будучи винним… Жахлива корупція в погонах! Страшнюча! Із жахливими хворобами, із жахливими вбивствами… Але про це все, лише частково, я пізнав пізніше! А тоді пішли жахи. Мене у Москві інформували, що певні якісь «доставали», ходили навіть у Кремль, жалітись, що, начебто, «хтось» у тій клятій Москві, перехоплює «наші високоподготовлєнниє кадри»… Які не повертаються назад у «8ГК НИИ им. Чкалова». Я, звичайно, х*єл! Я, особисто, ніколи не займався ніякими вивертами, я, просто, був «хорошим парнєм», якого помічали певні керівники, яким потрібні були отакі люди, як я! Вони за мене і боролись! Я у корупційних справах був «нуль»! Але ж СССР був суспільством тотальної корупції, ті, кому я потрібний був, без моєї участі, намагались вирішити звичайні питання… Не вийшло. Занадто багато московських підлих бандитів підсіли на мій мозок, включно із бандитами – слідчими! Справделивості заради, деякі слідчі були більш-менш порядними, жалілись мені, що вони давно вже споглядають за тією академією?! Я, звичайно, х*єл! У кінці життя я говорю про це відверто. Життя закінчується. Ділюсь із суспільством, - корупція в погонах, жахлива корупція, із вбивствами, хворобами, відсутністю лікування, репресіями… Для чого це я так детально? Це майже все, що я знав про маршала Кутахова, особисто. Вважаю, із ймовірністю 0, 95, що маршала П.Кутахова знищили у темі! З використанням променів. Довести я це не можу! (Бастрикін, можливо ти тепер можеш?), але «чуйка» у мене така! Москва, безвідповідальна частина Москви, тоді з реготом кричала: «На карту поставлено все!»… Що «все», бандити Москви? Що «все»? Всі сили антагоністичних ворожих угрупувань. Силові міністри, політбюро, тоді «проституювали», то їм потрібно було, серед людей в погонах, залишати у Москві лише москвичів, тих, у кого було житло, то, коли штаби і наукові центри починали «задихатись» без професіоналів, давали дозвіл залишати у Москві професіоналів… Цим усім користувалась жахлива московська корупція, не стільки, можливо вона сам, ота корупція, як оті борці із корупцією, серед яких були такі, що паслись там, де можна «подоїти» грошики зв’язки… Задача полягала у тому, щоб залишити у Москві випускника ад’юнктури, на якого претендували, окрім інших, і деякі серйозні контори, особливо після початку жахливої боротьби по моделі «хто ж сильніший», такі як ЦК КПСС, можливо військовий відділ, пізніше Кремль, МИД СССР, КМ СССР, пізніше Росії… Про професіоналів із МАП, МО, ВВС я навіть не говорю… Але ж я, майже, нічого не знав, мені гріли голову променями, я ходив, як президент Єльцін говорив «под наркозом», нічого, у буквальному змісті, не розуміючи… Іноді щось у голові затримувалось: «Вас репрессировали два государственных чиновника, которые «крови не напились»!»… Тобто ті, яким за мене ніхто гроші не заплатив… О! Корупція, ё.т.м. Всі повинні були крові напитись! Бастрикін, ну бодай зараз ти можеш мені повідомити, хто були ті два державні чиновники? Страшна корупція! Уявіть собі, двум с*аним ублюдкам, державним чиновникам, не принесли грошей, мабуть після 1986 року, і вони… репресували людину?! Репресії не знімаються досі?! О! Путін, ну ти із своїми потворами із ФСБ переміг корупцію? Ну перемагай її ще! Перемагай, ё.т.м. е її доти, поки вони тебе не «припі*дят»! Вони не простять! Твоїх психотронних шакалів, особливо із армії і медицини!
А тоді маршал Кутахов поговорив зі мною по – батьківськи, запитав де я вчився, порадів, що там же, (у Києві, у КВВАІУ), вчився і його син, Владімір, який пізніше став генерал – лейтенантом. Володя, (Кутахов), твоя справа, що ти можеш думати, що говорити, але я вважаю, що батька твого знищили! Хоча довести цього я, звичайно, не зможу вже ніколи! У мене нема ніяких аргументів, окрім певної статистики, певного відношення. Вважаю, що всі розуміють, що моєї участі у вбивст-вах нема жодної, ото так поборолись представники антагоністичних угрупувань Москви. Бастрикін, так ти знаєш, хто і кого, у цій темі, вбив першим? Мабуть це все пішло із – за першого, легковажного, вбивства? Можливо до цього призвела війна поміж «цивільними» генералами і «військовими» генералами? Не потрібно було катувати мене дуже вже таємно, і дуже вже жорстоко безпосередьно у кадрах МО!? Свині! Якщо ви не могли захистити мене знаходячись у офіцерах, у кадрах? То хто ви такі? Захисники, ё.т.м.?! Хіба ви народ можете захищати? Свинство! А для чого так жорстоко катувати цивільну людину? Хто сильніший? Я х*єю! Нема слів! Щоб так вирішувати питання? Якщо генералітет, особливо Росії ,та й України, не зміниться,то Путіна прийдеться виганяти із Криму і Донбасу років з тисячу?! Не можна цього допускати! Звертаюсь до генералів, особливо таємних, психотронних, я вимагаю конструктивних змін, Україна повинна бути відновлена в кордонах з координатами 1991 року. Корупція винищить ще багато тисяч громадян, включно із в погонах, якщо не змінитесь! Ну хоча б такими станьте, як в НАТО, як в США… Не набридло тремтіти, сивіти, лисіти, перелякано дивитись на все, що відбувається? Чи чванитись від безкарності за психотронні злочини?
Соколов Сєргєй Лєонідович, (01.07.1911…31.08.1012), маршал, міністр оборони СССР, Герой Советского Союза, прожив більше сотні років, його дружина, майже, стільки ж! Присвоїв мені, своїм наказом, військове звання «підполковник». Мабуть не приймав участі у мафіозних, корупційних боях? Тому так довго прожив!? Не боявся робити добро і для мене?! Бог зберіг його життя?!
Язов Дмітрій Тімофєєвіч, (р. 08.11.1924). Маршал. Герой Советского Союза. Міністр оборони СССР. Живий досі. Приймав участь у мафіозних, корупційних, московських боях… Намагався «змити брудну пляму» з МО СССР, за криваве моє звільнення із кадрів МО: «Приди в МО, я к тебе подойду с документами, с дамой, обижусь на тебя, ударю тебя сильно в плечо, а сам пойду и подпишу приказ о назначении тебя генералом!»… (Мабуть міністр давав якесь Управління МО для керівництва?). Я приходив до корпусу МО, неодноразово, бачив,як офіцери відкривали двері під’їзду, але підійти не міг, ходив по дузі кола, туди – сюди, наближатись не міг, - не допускали променями! Промені не можна перемагати навіть теоретично! Маршал не допоміг, але намагався, боровся! Намагався зробити для мене, бодай щось, добре… Як бачите, люди, громадяни, народ, не вбивали тих, хто намагався робити мені добре, а ви, вибачте, «ссалі». Але вбивства дійсно відбувались! Тому я не від кого не вимагав гинути, допоміг бандитам зруйнувати своє життя до смерті. Будьте ви прокляті, скоти в психотронних погонах! І, тим не менш, я намагався зберігати життя людей, а вони, все рівно, гинули. Тобто від моїх старань вбивства зовсім не залежали! Марно мої вороги звинувачували мене у вбивствах! Мразі, щоб знали, як знущатись наді мною, оббріхуючи всіх і все. Але це було СССР.
Чому я весь час підкреслюю про те, що мої отакі контактери, - Герої Советского Союза? Це для того, щоб читачам стало зрозуміло, що авторитету Героїв не вистачало для того, щоб захистити мене від психотронних бандитів! «Оні нєподсудни! За любиє прєступлєнія!».
Міністрів оборони Росії, генерала П.Грачова, (01.01.1948…23.09.2012), маршала І.Сєргєєва, (20.04.1938…10.11.2006), обидва Герої Советского Союза, вважаю, знищили, вони особисто відда-вали наказ на моє катування, погрожували знищенням… Це обидва військові злочинці! Які знищи-ли багато людей таємно,дистанційно, невидимо, променями, (біоробототехнологіями космічної медицини) особливо українців… Їх знищили дещо пізніше, не тоді, коли вони того заслужили, коли трапилась така можливість, у кадрах вони над захищені, променями також!
Полковник Мігунов Валерій Валентинович, 1936 р.н., один із моїх командирів, «Герой Советского Союза», «Заслуженный летчик – испытатель СССР» … , виконував мої польотні завдання, досить часто підписував завдання на виконання його підлеглими випробувачами, досить часто зустрічались, був доброю, порядною, комунікабельною, доброзичливою людиною, причому настільки добрим, що не всім керівникам подобався, 8 років був на генеральській посаді, але звання генерала так і не отримав, - відпустив до ад’юнктури, підписав усі документи…
Генерал – полковник Гайдаєнко Іван Дмитрович (1919 р.н.) майже рік боровся за відновлення мене на службі, після ганебного, кримінального звільнення із МО СССР. Під час останньої зустрічі у 7 ЦНИАГу, («Центральном Научно Исследовательском Авиационном Госпитале»), в московських Сокольниках, не запам’ятався анекдот, який розповідав його охоронець, щось там про чотирикозирьковий блайзер, - щоб «лапшу на уші нє вешалі»…
Академік Сагдєєв, 1932 р.н., намагався захистити мене від репресій, як вченого, зберегти як творчу особистість: «Приезжай в наше государство! Будешь работать в науке, правда не в ахти какой науке, но в науке!». Здається це було тоді, коли він жив і працював в США, його дружиною була онука Президента США Д.Ейзенхауера. Не склалось! Дуже вже міцно тримали мене електромагнітними ланцюгами психотронні репресанти.
Академік Патон Б.Є., 1918 р.н. , Президент НАНУ, також боровся за мене, як за творчу людину, за можливість працювати в науці: «…Я возьму тебя за руку, приведу в милицию, скажу, что этот человек нужен НАНУ, пропишите его на моей жилплощами…». Ми зустрілись у старому Ботанічному саду, за 22 клінічною лікарнею, що навпроти Володимирського собору, на зустріч він прийшов з академіком Амосовим, колись шефом моєї коханої жінки, але… нас розігнали променями, не допустили до зближення. На мові деяких психотронних бандитів Москви це означало: «Россия никогда не допустит адаптации в Украине!».
Я все шукав захисту від катувань променями, катували мене під орудою силових міністрів, мі-ністрів оборони, тому я дряпався на рівень вищий за силових міністрів, колись вважав, що мені потрібно емігрувати, писав до амбасад, просив, благав, розповідав, зустрічався із лідерами інозе-мних держав… Якось добився зустрічі із Президентом України Л.Кучмою, поздоровались за руку… Мене зразу ж почали катувати шоковими променями, Леонід Данилович вчепився у мою руку своїми двома, тримав міцно - міцно, але куди там… Я сам прийшов до нього і сам же рвався від нього, так катували променями, променями примусили вирватись, після чого ще декілька хвилин ганяли променями так, що я вискочив, немов ошпарений, із корпусу, біг цілий квартал по вулиці Києва… Тільки після цього зняли з мого мозку такі жахливі промені… Промені не можна перемагати. Я не міг ніколи бути сильнішим за того, хто керував моїм мозком… Так грались мною психотронні бандити!
Променями мене виганяли, буквально, з робочих місць в КМУ, АПУ, ВРУ, тепле, конструктивне відношення було до мене в МЗСУ, ДТРУ, НБУ… Але промені не можна перемагати, навіть теоретично! Росія не допускає адаптації в Україні?! Не дозволяли працювати навіть ломом,лопатою, мітлою… Не дозволяли працювати навіть у хуторах! В той же час гробили побутовими роботами, катуючи під час робіт! Жахливі страждання, - катування під час робіт!
В самій Москві, я колись був москвичем, мене, променями, виганяли із роботи в Кремлі, із Уряду Росії, із ДержДуми, МИД… Тоді що хоче та кривава Росія? Мабуть, все ж таки, у більшості жахів винні військові, які до сих пір не працюють, а, можливо, служать… Образно кажучи. Їм зда-ється, що вони служать! Їм так потрібно перемагати цивільних людей, особливо вбивствами… Люди в погонах не дозволяють цивільній людині працювати, - виї*они такі у мразей в певних лампасах!
Юрій Федорович Орлов, 1923 р.н., живий до сих пір! Його книга «Опасные мысли» допомогла мені орієнтуватись у світі, як репресованому. Він розповів про вбивства тих, хто намагався допомагати репресованим. Я вже писав про це.
Олена Георгієвна Бонер, (1923…2011), дружина академіка А.Сахарова, зустрічались у РГБ ім. Леніна, («Российская Государственная Библиотека»).
Багато генералів і офіцерів займали позиції цивільного державного керівництва, а багато були «в доску воєннимі», чомусь звіріли! Лікарі не могли розуміти, що ж відбувається насправді, дурачились, а не допомагали, їм потрібно було бути серйозними, відкритими людьми, допомагати зовсім відкрито, разом із порядними цивільними державними керівниками, і із – за цього міліція тримала у заручниках. Лікарі повинні були розмовляти із цивільними державними керівниками, бодай про те, що ж потрібно робити, щоб військові засекречені психотронні бандити відійшли від мене зганьбленими, а не катами, зухвалими і підлими, які самі себе називали «…прєступнікамі, заслужівшімі унічтожєнія…».
Як бачите більшість із тих, хто мені допомагав, бодай якось, майже довгожителі?! Люди не повинні були боятись, не повинні були підкорятись бандитам… В той же час я і не намагався при-мушувати людей захищати мене, знаючи, що вони ризикують життям, що відбуваються вбивства… Іноді просто звірів від правоохоронної системи, від профільної влади… Чого ви туди лізете, якщо не відповідаєте займаним посадам, якщо «бздітє» боротись із психотронною злочинністю армії і спецслужб… Сам себе заспокоював, намагаючись мислити, - а що б я робив на місці тих посадовців? Чи міг я бути сильнішим за них? Як би я боровся? А як би боролись читачі із психотронною злочинністю армії і спецслужб? З тими, хто залишається безкарним за будь-які злочини? Як?
