1613. Як репресують біороботів у сучасному психотронному світі?

Біороботи, - звичайні люди, мозками, (функціями організму), яких таємно, дистанційно, невидимо, за допомогою біоробототехнологій космічної медицини, (коротко за допомогою променів), керують психотронні оператори, які володіють психотронними генераторами. Одна із моделей репресій, з використанням променів, полягає у тому, що людину-біоробота не допускають до жодної відповідальної, конструктивної людини і жодну відповідальну, конструктивну людину не допускають до людини біоробота. До того ж і біороботам, і відповідальним, конструктивним людям не дозволяють, (променями), спілкуватись один з одним! Все! Допомога біороботам неможлива! Людину-біоробота можуть утримувати у будь-якому стані скільки завгодно довго! Промені перемагати неможливо, оскільки людина – біоробот не може бути сильнішою за того, хто керує її мозком! Біоробот завжди буде виконувати те, що йому таємно, невидимо, дистанційно, наказують променями психотронні оператори, а не те, що йому може хтось говорити словами. Променями виключають можливість мислити, запам’ятовувати, діяти, - людина не може нічого, лише виконувати те, що примушує психотронний оператор. Променями володіють армія та державна безпека, їхня психотронна медицина. Мене колись репресували дуже просто, відібрали перепустку і все! Підключили під промені і почали керувати мозком. Почали катувати променями, позбавивши всього буквально. Знаючі люди називали мене тоді у Москві: «репресованим»; «узніком совєсті» (в’язнем сумління); «заложніком», («Вас в заложніках удєржівают лучамі», заручником); «военнплєнним», (військовополоненим). СРСР був суспільством тотальної корупції, мені тоді, в СРСР, по космічному біологічному радіозв’язку «хтось» повідомив: «Вас репрессіровалі два государствєнних чіновніка, коториє нє напілісь крові!». Мабуть їм ніхто за мене не приніс грошей, щоб вони дозволили бути москвичем! Пізніше, через багато років, по тому ж таки космічному біологічному радіозв’язку «хтось» повідомів, що репресії, катування, виконувала група засекречених, таємних, ретельно законспірованих, закритих, (як хочете думайте), психотронних офіцерів, які орудували «під дахом міністра», (такі гримаси корупції), один з яких дуже добре мене знає. (Із – за чого я ненавиджу своїх співслужбовців, знаючи, що більшість із них ні в чому не винна, за те, що вони, у своїх надрах, утримують цього виродка, який мене закатував до стану гірше тварини, до того ж всі, майже, мої співслужбовці підкорились виродкам, які катують, замовникам катувань, деякі мої співслужбовці раділи, що було прийнято і реалізовано рішення про знищення мого інтелекту, (розуму). Променями. Репресували за те, начебто, що московські лікарі, намагаючись допомогти мені з житлом у Москві, заражали хворобами офіцерів і генералів, не лікували їх, вимагали забезпечити мене житлом. Було за що, - психотронні офіцери грабували мене «до нуля», використовуючи промені. Психотронний генералітет і психотронне офіцерство «возмутілісь», вилікувались, начебто, за допомогою своїх лікарів, а мене репресували, вирішили знищити розум, загнати на периферію, заразити хворобами, заборонити лікування, пропустити через божевільню, тобто зробити безправним, щоб я не міг свідчити на суді за пограбування мене з використанням променів, закатувати до божевілля, поклялись утримувати мене все життя у тупості, жебрацтві, хворим, абсолютно самотнім, бездомним, безробітним і під таємними, дистанційними, невидимими катуваннями променями. Відверто, цинічно, по космічному біологічному радіозв’язку повідомляли: «Сколько би Ви нє жілі на тєріторіі СССР, Ви нікогда нє будєтє імєть работу, жільйо…». Міністр оборони Росії, маршал Сєргєєв, 19 січня 2001 року взагалі говорив: «…Я Вас всьо равно унічтожу, нє сразу, но постєпєнно, мєтодом трьох «нє»: нє позволю работать; нє позволю лєчіться; нє позволю что-лібо імєть, (житло, автомобіль, гараж, дачу, будинок, землю, тощо)». Я тікав із «території СРСР», мене арештовували, наприклад, у міжнародному аеропорту «Шєрємєтьєво-2», запроторювали до божевільні, заарештовували, наприклад, у Іспанії, повертали назад, під катування. Пізніше було встановлено, що я сам себе виключити від психотронних променів не можу, а це означає, що зі мною грались психотронні бандити, я втечу, а вони, використовуючи промені з «території СРСР», повертали мене назад під катування, керуючи моїм мозком. Під променями я безпомічний…Якщо рятувати, то це повинен робити хтось, я не можу перемогти того, хто керує моїм мозком. Всі, хто щось, хто будь-що вимагає від біоробота, чи тупі, чи їм вигідно прикидатись тупими. Тому звертаюсь до людства, якщо ви взнали, що хтось є біороботом, ніколи не добивайтесь до нього, - не доб’єтесь! Біоробот завжди буде виконувати волю психотронного оператора, того, хто керує мозком. А не ваші вимоги. Все буде залежати від оператора. Не всі генерали і офіцери виконували волю бандитів, були такі, що боролись за мене, захищали мене ціною власного життя, серед них були навіть маршали, яких також знищили… Психотронні виродки називали себе "мужчінамі, во всьом віноватимі", признавались, що ж вони роблять: "Ето мєсть мужчін, врачам, посрєдством іздєватєльства над ні в чьом не віноватим Ковалєнко". От так, от! Без провини винний! Психотронні злочини не розслідуються, нема таких законів, за спробу моїх друзів, народних депутатів парламенту, захистити мене і законодавчо, - їх знищували, з використанням променів таємно, дистанційно, невидимо.