1647.Про "синдром маршала Єфімова".

В старечому віці, (згідно з класифікацією ВООЗ це після 75 років і до 90 років, далі, після 90 років, ще є малочисельна категорія, - «довгожителі»), вмирають, практично і теоретично, всі! Тобто старість це інтегральна назва, такої собі, пандемії, від якої вмирають всі, буквально всі, ніхто не виживає. Від COVID хтось вмирає, більшість виживає, від старості ніхто не виживає, всі вмирають. У старечому віці хтось лікується, скажімо від простатиту, (по суті уповільнюючи його розвиток до стану аденоми, злоякісності), образно кажучи, пігулками за мільйон доларів кожна, а хтось лікується червоним вином, мастурбаціями, (онанізмом)… Перші і другі лікуватись можуть, по-своєму, але вилікуватись не зможуть ніколи, хоча якось уповільнять розвиток хвороб, - вмруть і перші, і другі, хтось раніше, хтось пізніше, але вмруть обов’язково?! Що старе, що мале?! У дитинстві функції організму розвиваються, дитина кріпне, міцніє, розумнішає, росте, стає сильнішою…, у старості все навпаки, функції організму поступово відмирають, люди стають слабкими, тупими, плаксивими, немічними… В кінці кінців вмирають! Кожний мріє, - дай Бог, щоб без болю і без памперсів. Підсвідомість таких людей, старих людей, реагує на все по-своєму, - часто від мужності, від вольових якостей колись молодої, а тепер людини старечого віку, вже нічого не залежить, підсвідомість реагує самостійно, по-своєму… Особливо у людей колись тонкої духовної структури… Для підтвердження таких переконань я надаю такий приклад. В СРСР був, декілька років, міністром оборони маршал Соколов С.Л., а головнокомандуючим ВПС, (Військово-Повітряних Сил), ЗС СРСР, першим заступником міністра оборони, декілька років, був маршал авіації Єфімов А., - двічі Герой Радянського Союзу, зірки героя він отримував у 1944 і 1945 р. р. Мабуть не можна сказати, що маршал Єфімов, по життю, був слабкою людиною?! Чи не так? Дружина маршала Соколова Марія померла 28.08.2012 року. Маршал Соколов С.Л., (18.6.(1.7).1911-31.8.2012), через три дні. Маршал авіації Єфімов, (6.2.1923-31.8.2012). Зверніть увагу, обидва маршали померли в один день. Спочатку помер маршал Соколов, після того, як про це взнав маршал Єфімов, (чи хтось зателефонував, чи від радіо, чи від телебачення, - біографи про це замовчують), його мозок прореагував миттєво, - інфаркт. Смертельний інфаркт. В молодому віці маршал Єфімов бачив, чув, був свідком багатьох смертей, у тому числі і рідних людей, - свідомість не втрачав, несмертельних інфарктів, інсультів… не переживав. В старечому віці, отримавши звістку про смерть свого друга, маршала Соколова, мозок маршала авіації Єфімова не витримав зразу, миттєво… Смерть настала миттєво. Тобто у старечому віці люди стають слабкими, тупими, плаксивими, немічними…, на одні і ті ж самі виклики, різноманітні впливи, мозок людей старечого віку реагує набагато більш трагічніше, ніж у молодому віці?! Я це знаю і по своїй родині, моя бабуся, моя мати вмирали зверху, з голови, із-за судин, - від інсультів. Мати працювала до обіду, під час обіду її голова впала поряд із тарілкою борщу, - інсульт, спочатку не смертельний інсульт. Через три дні вона вийшла із коми, була у свідомості, розмовляла, як завжди, потім впала у другу кому. Всього через 11 днів її не стало, (18.05.2002-29.05.2002)… Мене радянські психотронні бандити репресували таємно, дистанційно, невидимо, променями, (біоробототехнологіями космічної медицини) ще у часи кінця існування СРСР. Репресанти полюбляли гратись питаннями життя і смерті, мого життя, регулярно катуючи променями, плануючи мою смерть, плануючи похідну угасання… Один із моїх репресантів, міністр оборони Росії, перший і останній маршал Росії Ігор Сєргєєв, 19 січня 2001 року, в день свого візиту до Києва, погрожував мені: «Я Вам нікогда нє позволю чітать! Я Вам нікогда нє позволю чєм-лібо заніматься вообщє! І, всьо равно, унічтожу, нє сразу, но постєпєнно, мєтодом трьох «нє»: нє позволю работать; нє позволю лєчіться; нє позволю что-лібо імєть, (будинок, автомобіль, гараж, дачу, квартиру, землю…). Всього цього засекречені, ретельно законспіровані, закриті, як хочете називайте, психотронні офіцери, досягають таємно, дистанційно, невидимо, променями, (біоробототехнологіями космічної медицини), не допускаючи, (променями), до будь-якої відповідальної людини, а будь-яку відповідальну людину не допускаючи до мене… Посадові особи на листи чи не відповідають, мабуть бояться психотронних злочинців, які мене репресували, які можуть вбити будь-яку людину у будь-якій координаті земного простору, у будь-який час, чи відписуються… Щоб ніколи ніякі мої питання, задачі, проблеми не вирішувались! Психотронні оператори можуть здійснювати злочини будь-якої складності. Ті, хто сидить у мене у мозку знають, що я вже декілька разів, за останні місяці, робив висновки і передавав їх своєму літописцю, щоб він зафіксував, що стрибкоподібно збільшилась інтенсивність катувань мене. Стрімко наростають страждання, які стали набагато іншими, страшнішими, ніж у 36 річному віці, коли мене почали переслідувати, тобто на такі самі подразнення реагування стало набагато більш мученицьким у старечому віці. Таким чином психотронні виродки почали безжально експлуатувати «синдром маршала Єфімова», те, що у молодому віці було малопомітним, переносилось досить спокійно, те у старечому віці може бути смертельним… Так засекречені психотронні структури армії виконують наказ маршала Сєргєєва по повільному знищенню мене, чомусь, по невідомим мені причинам, форсуючи його виконання! Я обіцяв народу, у кінці свого життя, розповісти про неправедну сторону свого життя.