505.Психотронні репресії... Наслідки.

Москва, Ленінградський проспект.Петродворець. Корпус "А" "ВВИА им. проф. Жуковского". 1 і 2 квітня мені, зовсім випадково, трапилось подивитись відео, - інтерв’ю генерал – полковника у відставці, кандидата у Президенти РФ Л.Івашова. Генерал, разом із провоєнним журналістом, обговорювали ситуацію навкруги Збройних Сил РФ. Л.Івашов , із його професорським інтелектом, тим не менш виступав у інтерв’ю, під кутом зору типового кадрового військового, ніколи не зважаючи на кореляцію у Росії цивільних громадян з військовими. Навіть не торкаючись проблеми цивільного контролю над діяльність силових структур. Але я зовсім не про це. Я багато років був позбавлений певної інформації від військових, розуміючись тільки, частково, на психотронних діях РФ в Україні, і у мозках певних громадян України. Мені вдарила в мозок інформація про те, що дві військово – повітряні академії і ще одна якась із Москви, виведені за межі Москви на периферію із усіма наслідками цього дійства. Ведучий того інтерв’ю, а також генерал Л.Івашов підтвердили, що більше нема в Москві і Підмосков’ї Військово – Повітряної Інженерної Академії ім. проф. Жуковського («ВВИА им. проф. Н.Е.Жуковского») и ВВА ім. Ю.Гагаріна (монинской «Военно-Воздушной Академии им. Ю.Гагарина»). Де вони поділись в тому інтерв’ю мови не було, але «хтось» проінформував, що вони тепер знаходяться у Воронежі. У мене ця інформація, викликала спроби певних роздумів у зв’язку з моєю кореляцією з навчальними закладами взагалі, і з подібними навчальними закладами ВУЗ ВВС, зокрема. Мені згадались всі мої навчальні заклади та їхня доля: Говорунівська початкова школа, в якій я навчався у 1956-1960 р.р. вже багато років не існує, кущі там, бо нема і того хутора більше; Воздвиженська середня школа, 1960-1966 р.р. Одного із корпусів, в якому я навчався в старших класах, вже нема також, тільки на відміну від Говорунівської початкової школи стоять ще голі стіни. А новій школі, побудованій уже після моєї там присутності, у 2012 році святкували 40-річчя; Харківське ВАТКУ, 1967-1970р.р. Нема такого навчального закладу, - там зараз «Харківський апеляційний суд». Коли припинило існування ХВВАІУ мені не відомо; Київське ВВАІУ, 1973-1977 р.р. Більше не існує. Коли припинилось існування КВВАІУ мені не відомо; Московська «ВВИА им. проф. Жуковського», 1983-1987 р.р., в народі «Жуковка», також припинила своє існування. В якому році припинила існування ВВИА мені також невідомо. Цей, останній, навчальний заклад зіграв у моєму житті жахливу роль, - під час навчання там у ад’юнктурі ВВИА, на кафедрі аеродинаміки №15, на тій, на якій захищав свій диплом Ю.Гагарін, я був затягнутий злочинним світом психотронних структур під жахливі, психотронні, репресії. Мені не дозволили навіть захищати дисертацію, хоча всі обов’язкові матеріали для цього були готові. У мене було більше семи публікацій тільки по темі дисертації, акт про впровадження теоретичних і практичних результатів моєї дисертаційної роботи у дяльність зовнішньої організації, МАП СССР. У цьому такому спогаді мені здалось щось зловісне. Самі розумієте, шановний читачу, що у мене нема інформації для аналізу причин закриття цих всіх навчальних закладів. Та я й не намагався цього робити. Я вимушений був вловити у закритті «своїх» навчальних закладів якусь зловісну закономірність. Зате заговорили у мене в мозку, по космічному біологічному радіозв’язку, представники певних сил. Про що я і хочу повідомити читачів, залишаючись вірним своєму унікальному, жахливому літературному жанру, - письму під катуваннями променями. Психотронні репресії це такі, які здійснюються за допомогою психотронних технологій (біоробототехнологій авіаційної і космічної медицини, засобів мозкового контролю, космічного біологічного радіозв’язку, - променями, дистанційно, невидимо). Психотронними технологіями, (променями), в РФ володіють непідсудні, за будь – які злочини, кримінальні угрупування армія та спецслужб. Психотронні структури армії, ФСБ непідконтрольні взагалі. Їх деякі суб’єкти ще називають «державами в державі». За будь – які злочини вони не відповідають взагалі. А у таємному, злочинному, психотронному просторі їм підкоряються суди, прокуратура, влада, лікарі, вчителі, слідчі всіх міністерств і відомств, все суспільство в цілому, але не навпаки. Променями, (біоробототехнологіями) армія та ФСБ здійснюють все буквально: пограбування, катування, вбивства, шантаж, вербовку, окупацію України, захоплення влади в будь – якій державі, перетворення їхніх опонентів у тупих істот, (росіяни полюбляють перетворювати свідомих українців в тупих істот), каліцтво, втручання у приватне життя, штучне розірвання шлюбів, вербовки жінок, щоб слідкували за своїми чоловіками і навпаки, організацію злочинів, аварій і катастроф, керування мозками керівників, особливо державного рівня, керування мозками народних депутатів… Цивільні, не завербовані у ФСБ, громадяни, ті які не розуміють що ж таке психотронні технології , дуже часто виглядають дикими тупими істотами, коли бачать, наприклад, що витворяється навіть на рівні парламентів, урядів, адміністрацій президентів, у певних міністерствах, відомствах, трудових колективах, тощо. Цивільні люди майже ніде і ніколи не бачать в дії армію та ФСБ, проклинають, наприклад, народних депутатів Верховної Ради України, коли бачать як ті там чубляться, тощо. Не розуміючи навіть, що мозками народних депутатів, особливо таких як В.Колісниченко, керують офіцери ФСБ РФ. Бійки, вбивства народних депутатів також здійснюють офіцери психотронних структур армії та ФСБ. В Росії вони вбивають демократів, наприклад, Г.Старовойтову, С.Фьодорова, Л.Рохліна, А.Політковську, В.Лістьєва, С.Юшенкова, М.Євдокімова… В Україні вони вбивають українців взагалі, особливо свідомих, порядних українців, тих, хто захищає інтереси українців в Україні, вони називають націоналістами і знищують їх: В.Чорновіла, В.Гетьмана, Ю.Оробця, О.Ємця, М.Сироту, І.Білозіра, В.Івасюка, І.Миколайчука… Колись і я був такий, як більшість цивільних громадян, - я не знав, поняття не мав, про психотронні технології, про промені. А коли мене вже почали катувати в Москві променями «по полной программє», то було уже пізно розбиратись у таких технологіях, - я уже міг бути тільки таким, яким мене щосекунди утримували непідсудні, психотронні бандити. По суті, починаючи з 1971 року, мене уже не було як цільної особистості, з 1973 року, погострилось втручання у мій мозок психотронних структур, хоча у певному, достатньо вузькому, спектрі я міг ще розвиватись, бути самим собою, а починаючи з 1983 року, мій мозок був уже на всі 100% подавлений психотронними структурами бандитів армійського КГБ, їхньої медицини засекреченої. Іншими словами, істинно об’єктивними, починаючи з 1983 року, я уже не повинен нести будь - якої відповідальності за будь – яку свою дію, чи бездіяльність. За все повинні нести відповідальність сопливі і жахливі нелюди, бандити, трахальщики і обжори, злочинці і окупанти: Генеральний Прокурор СССР, РФ, України, Головний військовий прокурор, - заступник Генерального прокурора СССР, РФ, України, певні суди, міністри оборони, державної безпеки, Президенти, як Верховні Головнокомандувачі, як гаранти прав і свобод громадян, Прем’єр-міністри СССР, РФ, України, як безпосередні керівники найжахливіших злочинців, - міністра оборони, міністра державної безпеки, міністра охорони здоров’я, міністра просвіти, спорту, радіо і телебачення… а також кореляція цих усіх злочинців із сопливими шакалами, генералами, полковниками, майорами, прапорщиками, лікарями, які безпосередньо володіють психогенераторами, експлуатують їх, і використовують промені. Безстидство таких недолюдків абсолютне. Вони здійснюють злочини, використовуючи проти мене промені, а я розхльобуюсь за них. Таким чином я опинився поміж молотом і на ковальнею, поміж темним народом, слухняним бандитам, і цими названими бандитами - недолюдками. Вимушений розкрити народу таємницю, - жодна посадова особа, особливо у силових структурах, не відповідає займаній посаді, жодна. Тобто будь – якого керівника, особливо із слідчих органів, силових структур і влади, можна і потрібно «брати за грати». Але ж бандити судять! Комедійно все виглядає! Бандити судять інших бандитів, чи ні в чому не винних громадян, яких по підключали під промені, звичайно, що трапляється і таке, коли бандити судять і злочинців. Шановні читачі, якщо ви у це все не вірите, то, будь - ласка, якщо ви не боягузи, ідіть до приймалень судів, прокуратур, міліції, армії, державної безпеки, всіх гілок влади, до слідчого комітету, до слідчих, до розумних на ваш погляд професорів, тощо, і запитуйте: «Що потрібно робити громадянам, якщо їх катують променями? Керують функціями їхніх організмів?». Походіть і ви все зрозумієте! У житті часто буває таке, що притягують до відповідальності порядних громадян по сфабрикованим справам, чи по таким, що вони самі собі не вірять, що вони там щось скоїли, та ще й вперше… Завжди говоріть, що вас примусили щось таке здійснити променями, а для підтвердження сказаного, говоріть, що чули голоси, які наказували щось здійснити і променями примусили здійснити… Більше того, коли уже буде готова справа до суду, чи уже в суді, говоріть завжди, що ви не визнаєте слідчих матеріалів тому, що в них нема психотронної експертизи. А правозахисникам, які не бояться, хоча я сумніваюсь, що такі є, а також порядним юристам, адвокатам, я говорю, ви ставте під сумнів усі без винятку слідчі і судові матеріали тільки тому, що в них відсутня психотронна експертиза. Не психіатрична. А психотронна, яка повинна відповісти на запитання, чи був підсудний під психотронними, під біоробототехнологічними променями на час скоєння злочину. Чи перед ним, бо можливо громадянина кодували променями до здійснення злочинів. Спочатку це буде ще комедійніша комедія (насправді трагедія), тому, що психотропну експертизу у них будуть здійснювати ті, хто здійснює психотронні злочини, безкарно. Така це влада! Непідсудна! Окупаційна. Потворна. Але ж потрібно якось розхитати недолюдків, виродків, які паразитують на праці народній, здійснюючи страшенні злочини, безкарно. КГБ СССР, армія СССР, влада СССР дуже гарно розуміли, що щоб утримувати імперію, - Богом проклятий СССР, потрібно виховати нове покоління обдурених темних слухняних людей, починаючи, по суті, з утроби матері. Тому КГБешні шакали завжди паслись у сім’ях, школах, середніх і вищих навчальних закладах, особливо у аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі… Чого вони там тільки не витворяють із своїми псоріазами, сифілісами, гонорея ми, хламідіями, грибками типу кандіда… поборами, взятками, іншими жертвоприношеннями… Хто там і у кого там тільки не смокчуть ті члени, доки не навербуються. У нас в ад’юнктурі ВВИА ад’юнкти іноді говорили, наприклад, таке: «Советскіє гєнєрали всєгда говорілі, - что, - нам нужни молодиє, здоровиє, глупиє парні, способниє подчіняться, а без способних ми обойдьомся!». От я і був затягнутий під таких «способних» здійснювати злочини безкарно. Начальником кафедри аеродинаміки №15 був білорус, генерал Нішт М.І. Доктор технічних наук, професор, член кореспондент академії наук, член ВАК СССР, член ССД… Михайло Іванович володів шевелюрою молочно – сивою. Психотронні злочинці, які сиділи у мене в мозку, хизувались тим, що розповідали мені, як, свого часу, вони катували Нішта, та так жорстоко, що аж посивів бідолашний. Тому, коли я був уже репресований в Україні, і почув в напрямі південного вектору: Глухів - Путивль – Білопілля – Суми - Харків… професорське: «Хі-хі – хі! Сивій під тортурами!», - мені стало не по собі, і в Україні такі ж шакали. А тоді, у Москві, проти мене підняли таку війну психотронні структури, що хоч вовком вий. Я уже був звільнений ,тобто я уже став цивільною людиною, а мене все катували садисти, виродки в погонах. Я був цивільною людиною, але чомусь знаходився в обіймах МО, ще когось. Грабували мене майори, а майорів захищали генерали – міністри. Силовий блок Уряду СССР, потім РФ і України, погрожували мені знищенням, періодично організовували побиття, утримання в божевільнях, забороняли працювати… Тому, щоб захистити мене, в першу чергу від знищення, мене захищали… Президенти СССР, РФ, України… Але ж їхня особиста безпека, безпека держави, залежала від силових міністрів. Тому Президенти, деякі прем’єр-міністри, боялись силових міністрів. Їхніх променів, їхніх психотронних структур. Стан під променями Президент Єльцін називав «під наркозом». У чомусь таке твердження об’єктивне. Президент Єльцін припустився таких дій, - вирішив вивести мене на державну посаду рівня вище міністрів, щоб я сам міг боротись із виродками у погонах силових міністрів, з їхніми холуями. Єльцін мене натаскував на посаду, боровся за мене більше десяти років, але так і не зміг нічого зробити тому, що функціями мого організму керували мої вороги, - психотронні генерали та їхні членососи. Виник жахливий конфлікт поміж цивільними людьми і військовими. В бесідах зі мною Президент Єльцін сформулював необхідність цивільного контролю над діяльністю людей в погонах. Іноді я був свідком розмов, суперечок поміж цивільними і військовими (до військових потрібно додавати всіх в погонах: міліцію, КДБ, прокуратуру…). Цивільні запитували військових для чого вони мене катують, ким би я був у них, у військових, якби не став цивільним. Мені було 37 років Військові відповідали, що у них я був би, як мінімум, - полковником, кандидатом наук, доцентом, а як максимум, - генералом, доктором наук, професором. Міг піти на пенсію з пільгами у молодому віці. Цивільні скептично до цього ставились і говорили, що у них я був би державним службовцем, чиновником, у якого і зарплата була б вищою, ніж у військових, і пенсія, і пільги, та тільки працювати прийшлось би до 60 років. Після чого військові звіріли… «Виривали» мене від державного керівництва. Що вони тільки не робили зі мною променями. Наприклад, щоб дискредитувати мене перед державним керівництвом, проти мене застосовували жахливі промені, за допомогою яких можливе моделювання «важких» психічних хвороб. Наприклад, уявіть собі, вештається біля Кремля, у Москві, громадянин у строгому чорному костюмі, в чорних черевиках, білій сорочці, темній краватці і… кричить щось таке? Чи такий, у якого висить нижня скула, напіввідкритий рот, з якого тече слина… Але Єльцін розібрався у променях, - знав ці прийоми. Тоді мене репресували так, щоб загнати до моїх родинних хуторів, перетворити у батрака – раба у бандитів – підприємців, після згвалту, і все життя катувати до смерті, променями. Уже пізніше, через роки, цивільні запитували у військових, чому вони катують мене, чому не дозволяють працювати на високому державному рівні на посадах вище силових міністрів? Військові відповідали, що вони мене звільнили не для того, щоб я працював на державному рівні, а для того, щоб я отримав житло, після чого вони мене заберуть… дослужувати. Після тривалих митарств, деякі цивільні вирішили надати мені житло, щоб військові стали найсильнішими у цій війні. Але військові ж, їхні психотронні структури, їхні бандити прокуратури, їхні міліціонери із військової мафії в міліції, їхні працівники радіо і телебачення, спорту, які сиділи у мене у мозку, променями не дозволяли отримати житло, - виганяли від усіх помешкань, з будь – якої квартири, іноді вбивали володарів таких помешкань. Перехоплювали квартири. Мене ж катували, здійснювали психічний терор, реготали наді мною: «А ми єб…м твоїх дєвочєк в твоїх квартірах, а ми жрьом за твої дєньгі і єздім на твоїх машінах!». Відбувалась жахлива боротьба між цивільними людьми і військовими. Із вбивствами! Все виглядало жахливо! Державна влада СССР, потім Росії, потім України, виводила мене на державну посаду в Кремлі, а військові злочинці репресували таємно, променями, перетворювали у раба, у батрака у бандитів підприємців… Тобто сопливі шакали, бандити, виродки в лампасах, їхні членососи – офіцери будуть бандитами і жити у Москві, а ні в чому не винна людина, повинна бути репресованою, бути рабом-батраком у хуторах… Певна кількість людей, хотіла надати будь – яке житло, будь – де, щоб побачити пізніше, як же мене будуть «дослужувати», як звільняти, якщо не звільняли, а «отпустілі». Це ж жахливий кримінал! Міністр оборони побоявся ганьби, і вирішив, ніколи, до смерті, не дозволяти мені мати житло, щоб йому не прийшлось мене звільняти, бо потрапив би до в’язниці. Почав вимагати самогубство, бити, труїти, катувати, утримувати у божевільнях… З ними хтось боровся, умовно назвемо «прибульці», чи «інопланетяни»… У яких, можливо, також були промені. Які і вирішили покарати всіх зразу генералів, офіцерів військово-повітряних сил СССР, пізніше РФ, України… ще когось, які якось організували таку собі кругову поруку таку, що кожний офіцер, кожний генерал був причетний до репресій таких, що цивільні люди нічим не могли допомогти ніколи ні в чому не винній цивільній людині. Як все відбувалось я не знаю, - можливо інопланетяни когось значущого катували. Але сталось те, що сталось. Більше нема ні в Москві, ні в Моніно, ні «ВВИА им.проф.Жуковского», ні «ВВА им.Ю.Гагаріна». Їх загнали на периферію, здається, до Вороніжа. Можливо це моя параноя?! Вони ж офіційно можуть виступити і сказати, що то для удосконалення навчального процесу. Як би там не було, але якісь суб’єкти жахливо злораділи з цієї події: «Вот там теперь преступные свиньи, в Захолустье, рождайтесь, ходите в детсадики, в школы, там, в Захолустье, поступайте в свои шибкоакадемии, там учитесь, гниды, там, в Захолустье, женитесь, там, в Захолустье, служите, там, в Захолустье, увольняйтесь, там и живите на пенси, там и рыбу ловите, там, в Захолустье, и щенят своих воспитывайте… Нечего таким скотам, вонючим дикарям делать в столицах! Чтобы знали шакалы как репрессировать ни в чем не виноватых граждан!». До таких думок, своїх і чужих, спонукало інтерв’ю генерала Л.Івашова! Як кажуть: «Без коментарів!». В Москві багато академій, але вивели із столиць, якраз ці. Чи є видумки у статті? Навряд чи! Але говорити можна казна що! А злі генії продовжують кричати, злорадіти: «Скоти повинні бути скотами!». Я не прощу! Жодний російський генерал не буде трахатись ніколи, не будуть підкорятись їх ще й знищать раніше, ніж заплановано. Всі злочинці, які здійснюють злочини безкарно, повинні бути знищеними. «Вони» також відповіли: «Гі-гі-гі! Кто сільнєє!». І дійсно…