https://www.obozrevatel.com/ukr/abroad/vidrizali-paltsi-skripal-rozpoviv-pro-zhahlivu-smert-kolegi-shpiguna.htm?fbclid=IwAR3gDcv8yNntuC3-7BfJ4-JI2y1iVp0qUuB9bSlKqECluCc7gE-SgK6sqgM
Я не є професіоналом у розвідці, навіть дилетантом не є, - я репресований психотрон-ними бандитами таємно, дистанційно,невидимо, променями, (біоробототехнологіями космічної медицини). Всі свої публікації, (які я часто називаю диктантами), я здійснюю на фоні певного, вимушеного, психо-емоційного і інтелектуального стану, викликаного рівнем поточних катувань променями. У своїй вчорашній публікації я досить різко, кате-горично - критично висловився відносно розвідників, - зараз я дещо задкую, не на всіх них можуть розповсюджуватись мої вчорашні домагання до них. Всі вони, середньомодельні, середньостатистичні, не настільки сміливі, як здається багатьом громадянам, особливо пропагандистам "Останкіно", - їх, як і всіх громадян Росії, Путін, (як і до нього), інші, виховують на страху. Вони більше жорстокі, підлі, обережні, ніж сміливі! Все із - за виховання їхнього. Якщо російські спецслужби виховуються під гас-лом: "Слабий обязан подчініться сільному!", то працівники ЦРУ США, наприклад, вихо-вуються на гаслі, яке викарбовано у Ленглі: "І ви войдьотє сюда і познаєтє істіну, і істіна сдєлаєт вас свободним!", тобто "познаніє", "знання", "істина", "свобода", - те, до чого прагнуть американці. У русскіх же, гасло їхнього виховання: "Слабий обязан подчініться сільному!", призводить до того, що там людей "ламают", "ставят на колєні", підкоряють під бандитів... Виховують на страху. Керівництво, для утримання генералів, офіцерів у покорі, у покорі страхом, по якимсь, їм відомим, критеріям, можливо спонтанним, при-значають, із їхнього ж середовища, "хлопчиків для биття", "підставляють" їх, потім ка-тують з неймовірною жорстокістю, часто синхронно проводячи зйомки катувань, після чого демонструють особовому складу, всім розвідникам, долю такого "хлопчика для биття"... Генералітет і офіцерство, у всякому випадку більшість їх, тремтять від страху, від страху перед тим, що з ними може бути, якщо вони десь не підкоряться, якщо "про-колятся", якщо "залетят"... Так в армії, спецслужбах тримається дисципліна, - на страху! Тому, можливо, і у цьому випадку, розвідника свої ж психотронні бандити підключили під мозковий контроль, під промені, променями примушували його "гратись" з якоюсь іноземною спецслужбою, "слівать" їй інформацію, таке інше, після чого вони ж, оті свої психотронні структури, які керували мозком такого "зрадника", розкривають його діяльність, розправляються з неймовірною жорстокістю... Можливо, якраз про такого "зрадника - розвідника" С.Скрипаль і розповідає, якому психотронні бандити відрубали пальці... Можливо зовсім інше... У них все можливе, все неможливе стає можливим... І все на страху! Мене, свого часу, також психотронні бандити вибрали у якості "хлопчика для биття", катували, катують, будуть катувати променями до смерті, із заданю похідною деградації, знищуючи інтелект, руйнуючи психіку... А я був людиною президентів?! Уявіть собі логіку мислення генералітету і офіцерства, - якщо так катують людину президентів, то що буде з нами, із звичайними генералами, звичайними офіцерами, у яких нема президентського захисту, якщо ми бодай щось, бодай десь по-рушимо? Якщо не виконаємо наказ якогось свого "Юрія"? Більшість генералів і офіцерів тремтять від страху. Діє така модель виховання страхом майже на кожного генерала, на кожного офіцера. Мені соромно навіть за своїх однокурсників, співслужбовців, закритих вчених, офіцерів і генералів правоохоронної системи, які, майже 100%, не майже, - 100%, немов пацюки з тонучого корабля, розбіглись, та так, що я жодного із них не ба-чив, не бачу, ніколи вже не побачу... Ніхто не зустрівся, ніхто не запитав як ти живеш, як ти "докатілся до такой жізні", чому, у зв"язку із чим... Всі, до сих пір, виконують накази своїх "Юріїв", не потрапляти в поле його зору, нічим не допомагати, тільки накази репресантів виконувати... Справедливості заради я також припинив домагатись до них, - коли взнав, що йде війна таємна, жахлива, що знищуються також мої однокурсники, співслужбовці... Не знаючи, хто мій ворог із них, хто в душі залишається порядною лю-диною, я, користуючись випадком, всім передаю привіт, бажаю щастя всім нормальним пацанам, бережіть себе, дружин, дітей, онуків, правнуків... Пальці можуть відрубувати не лише зрадникам чи "зрадникам" але і тим, хто крутив реостатики, хто натискав кнопки пульту упраління психогенератором, катуючи променями, можливо, не ту людину... Росія, її армія, її спецслужби, повинні припинити протистояння із усім цивілізованим світом, припинити війну із своїм власним народом...
Чому я пишу певні «делікатності»? Бандити, їхні слідчі, сидять у мене у мозку, знають все, а звичайні, нормальні люди ніколи, нічого не взнають, якщо їм не написати відкрито!?
Я був репресований безпосередньо в Москві! Зразу ж одні почали жорстоко катувати проме-нями, а якась сила намагалась «витащіть» мене від жахів і «жартів»? Я колись і сам намагався бути розвідником, але… Однією із причин було те, що мене рано підключили під промені, у мо-зку здійснювали присутність різної орієнтації люди, чого і «забздєлі» кадровики розвідників. До того ж, мабуть, я не дуже вже і був їм потрібний, - вони публічно говорять приблизно так, що вони беруть до себе тих, хто їм потрібний, а не тих, хто хоче бути у них… Я перестав хотіти бути у них! Особливо тоді, коли впевнився у їхній безпомічності. Поклавши руку на серце, об’єктивно, я завжди тепло підносився до них, вони іноді також, - коли я бомжував біля 1,5 років у Москві, майбутні розвідники із військово-дипломатичної академії, їхні дружини якось надавали мені притулок, щоб я бодай під дахом поспав. Я вдячний їм за спроби боротьби із психотронними бандитами. Були ще випадки, декілька разів, (не менше одного), мені потрапляв в поле зору полковник, (капітан 1-го рангу), у чорній шинелі, моряк, мені здавалось, що він хоче, якось, допомогти мені… Не менше однієї зустрічі, одна із яких відбулась у міжнародному аеропорту, здається «Шереметьєво-2»… Можливо моряк хотів вивезти мене за кордон, виконуючи наказ чи якогось державного діяча, чи свого, порядного, керівника… Для цього він пішов на «зрадництво», щоб знайти контакти із спецслужбами бодай якоїсь порядної країни, щоб вони допомогли мені там, за кордоном, у якійсь країні… Можливо то його, Сергій, (Скрипаль), «от-ловілі» чиїсь контрики, катували для того, щоб взнати, хто ж той, хто його просив про допомогу мені, хто ж той, із – за кого вони мене не могли вчасно засадити чи знищити… Не могли вивез-ти за кордон, - потримали біля року у божевільнях, чогось вичікуючи… Певні ублюдки до сих пір все розшукують тих, із – за кого вони не можуть мене знищити…
Бути розвідником, особливо у Росії, вкрай небезпечно! Бачите, шановні читачі, як можна втра-тити пальці, життя…, виконуючи накази чи свого безпосереднього начальника, чи президента держави… Все із – за ворожнечі поміж певними структурами і самодурами – керівниками, із – за самодураків, із – за вбивць, які здійснюють злочини безкарно… Не заздрю я розвідникам, особливо російським, хоча зараз вони всі мої вороги, - їх «мочіть» потрібно тепер! Будь-який розвідник, особливо російський, може «залетіти», як «два жди – два», дуже просто… Напри-клад майор КГБ СССР, Стас Левченко, який все розвідував у Токіо, все там вербував, діяв під дахом, здається, власного кореспондента «Нового времени»… З часом йому дійшло, на користь якої держави він шпигував, (СССР), проти якої держави він шпигував, (проти Японії)… Він зрозумів, що він шпигує проти порядної держави на користь дрімучої, - з’явились симпатії до Японії, відраза до СССР, йому дійшло, що якщо він приїде до Москви, де він жив, у відпустку, його там, (традиційно), контррозвідка, провіряючи на лояльність, підключить під промені, посидять у нього у мозку контрики, прослухають мислення… Визнають його зрадником, борцем із СССР, заженуть кудись туди, де одна дєрєвня від другої на відстані 250…300 кілометрів, без права переписки… Втік Стас через спецслужби до США… Дружина і син залишились у заручниках, їх повернули до Москви, піддали переслідуванням, особливо сина у школі вчителі – гебісти тероризували… Мучилась Наталка у бідності, не було навіть за що окуляри придбати… Жили вони у матері, квартиру і автомобіль «Волгу» у неї забрали… О! Порядки! До чого може призвести зміна переконань розвідниками…
Прошу прощення у порядних розвідників, які тоді хотіли врятувати мене від катувань, від стра-ждань, від знищення інтелекту і руйнації психіки…, намагаючись вивезти мене за кордони СССР, пізніше Росії, України… Я не міг ніколи, не можу зараз і ніколи не зможу підігравати ні вам, ні будь-кому, мене мої вороги так утримують променями, промені не можна перетинати… Я тоді взагалі нічого не розумів, навіть не знав як мене звуть…, настільки жорстоко мене катували променями!
Мені, бодай перед смертю, хотілось би взнати, в кінці кінців, кого ж ви, інші порядні люди, по-рядні керівники, «бзднулі» тоді, хто вас налякав так, що ви всі боялись допомагати мені? Ви боялись мусорних слідчих? (Міліцейських)? Певних прокурорів? Чи просто психотронних бан-дитів засекреченої науки? Чи звичайних ублюдків, - військових із армії? Чи певних психотрон-них лікарів? Чи міністра оборони і міністра внутрішніх справ, інших таємних військових злочин-ців? Мабуть останніх? Міністрів оборони і внутрішніх справ! Я звірію! Я ж ніколи, ніде, ні в чому не був винним, - ви що, не могли зовсім відкрито захищати мене, зовсім відкрито допомагати мені? Я вам нічим тоді не міг допомагати тоді, не міг зовсім підігравати, як і зараз, як і в майбу-тньому! Більше того, я тоді, багато років поспіль, вважав себе психічно хворим, роками не ро-зуміючи, що то так керували моїм мозком психотронні бандити! Мене потрібно було за руку, немов дитину, виводити тоді у люди… «Бзднулі»? Не можна було «бздєть» ні вам, ні держав-ним керівникам… Що? Корупція не може по-іншому діяти?
Путін, ну що всім у Москві пальці повідрізав? Тим, хто мене намагався захищати від психотрон-них і інших бандитів? Ваша корупція кривава, страшна, примітивна, але над жорстока! Любий, більш менш порядний, заможний чоловік, може запросто вирішувати подібні задачі, а вся ваша с*ана корупція не може? Висновок? Що? Потрібно винищити всю вашу корупцію?! Пацани порядні гинуть із – за бандитів! Не соромно?
Коментарі
Дописати коментар