1451. До дня пам'яті українських журналістів

Сьогодні, 17 вересня 2021 року, в Україні відзначається День пам’яті українських журналі-стів. На жаль і ця іпостась не залишилась для мене непомітною. Чи не всі журналісти, (як і мої друзі, - народні депутати ГосДуми, (я багато років прожив у Москві), Верховної Ради України), з якими я був у різних контактах, - знищені: спортивний журналіст українського телебачення Сергій Лифар; відома телевізійна журналістка Наталка Кондратюк. З нею познайомився у по-сольстві України в Москві, (ще коли проживав у Москві), зустрічались у посольстві Франції у Москві, пізніше в Києві, на вул. Хрещатик 26. Я її спочатку визнавав донькою Володі Кондра-тюка, кандидата технічних наук, полковника, який здійснював зв’язок авіаційних випробува-чів 8 ГК НИИ ім. Чкалова з ракетними, рідного брата співака Кондратюка, (тільки не того, який виконує пісню «Барабан»). Володя говорив, от коли схочеш мене побачити після того, як я демобілізуюсь, прийди на Софіївську площу у Києві, я там буду сидіти продавати конверти, (було це ще в СРСР). Володю я так і не зустрів у Києві, а от його дружину зустрічав на Хреща-тику. Наталка не його донька. Згадую, як у підземному переході на Хрещатику купував Ната-лці проліски… Мені взагалі будь що згадувати дуже важко, я весь час знаходився під проме-нями своїх ворогів, (під біоробототехнологіями космічної медицини, -- БРТ КМ). Стан жахли-вий, президент Росії Б. Єльцін, у спілкуванні зі мною, називав стан під «такими» променями, - «под наркозом»; директор українського телебачення Зіновій Кулик; всесвітньо відомий випу-скник факультету журналістики Київського державного університету В’ячеслав Чорновіл… Всі вони були знищені. Як і російський телевізійний журналіст Владислав Лістьєв, який чи не що-разу зустрічав мене, як тільки я з’являвся в «Останкіно»… Я переконаний, що всі ці журналіс-ти, мої контактери, були знищені, а не померли природним шляхом! Як і всі народні депута-ти, - мої друзі, з якими я був у контактах! Причина знищення достеменно, однозначно, мені не відома. Однією із головних версій є така, - всі вони відмовлялись підкорятись бандитам, непідсудним за злочини, які репресували мене таємно, дистанційно, невидимо, променями, (БРТ КМ). Подібна ситуація, вважаю, пов’язана із проблемою, сформулюваною президентом Єльціним, - проблемою встановлення цивільного контролю над діяльністю людей в погонах, особливо в засекречених, таємних, психотронних погонах! А також з боротьбою, поміж со-бою, мафій! Колись, ще в СРСР, москвичі мені пояснили деякі особливості життя в Москві: «В Москве, (а значить в СРСР), есть две огромные мафии! Они враждуют между собой, они уби-вают друг друга и горе тому, кто попадается меду ними!». Можливо до цього має відношен-ня реалізація російськими спецслужбами своїх погроз: «Мы уничтожим в каждой украинской семье не менее одного члена семьи, чтобы украинцы никогда не радовались обретенной независимости от России!». Вбивають людей, частіше за все, фізично сильні люди, злочинці, бандити, наприклад від спорту! Єльцін якось мені про це розповідав, майже кричав з обу-ренням: «А спорт! Спорт! Это же банда кровавых убийц! Мы пересмотрим всю систему фи-нансирования спорта!». Можливо з цим пов’язане знищення С. Лифаря, - спортивна редак-ція, можливо, має особливе положення в системі радіо і телебачення, із – за спортивної ма-фії? Там, можливо, здійснюється прослуховування мислення тих, кого психотронні бандити підключають під промені… Не оминула і мене подібна катавасія, - мене били спортсмени, майстри спорту з єдиноборств, чемпіони світу з боротьби… Причому не знаю як це пояснити, - били і військові чемпіони і цивільні… У мене взагалі зі спортом завжди були позитивні стосу-нки, спортсменам не було за що мене бити?! Так? Можливо мене били не самі спортсмени, а ті, хто керував їхніми мозками, наприклад, якийсь бандит – чиновник, із засекречених струк-тур, який мене «ламает», «ставит на колени», підкоряє, для того, щоб мене бити підключає якогось чемпіона під промені і, керуючи мозком спортсмена, його руками, руками підклю-ченого до променів спортсмена, здійснює побиття мене. Промені не можна перемагати… Я знаю що це так насправді, однозначно знаю, переконаний, що дуже багато журналістів, (можливо вони КГБісти), знає набагато більше, ніж повідомляють своїм читачам і глядачам у своїх публікаціях. У зв’язку з чим народ України часто виглядає дрімучим, захищає злочинців, які катують ні в чому не винних людей, оскільки народ не інформований, скажімо, про існуючі у державі моделі злочинності! Наприклад про психотронні злочини, які здійснюються таємно, дистанційно, невидимо, променями, психотронними структурами армії, спецслужб, їхньою каральною, злочинною, психотронною медициною… Відштовхуючись від цього судження, я прошу Верховну Раду, в черговий раз, спробувати прийняти додаток до Закону України «Про державну таємницю», про дозвіл журналістам інформувати народ про психотронну злочин-ність, яка здійснюється таємно, дистанційно, невидимо, променями… В Законі України «Про державну таємницю» є «здорові зерна». Наприклад, Закон дозволяє громадянам говорити про ці таємниці, якщо засекречені технології несуть загрозу правам громадян, небезпеку їх-ньому здоров’ю і життю… А от дозволу журналістам писати про ці, психотронні, засекречені, злочини, Закон не дає… Одночасно звертаюсь до народних депутатів, якщо ви знову наважи-тесь писати подібний Закон, додаток до нього, то повинні бути дуже уважними, відповідаль-ними, - це небезпечно! Колись, намагаючись мене захистити від психотронних бандитів, на-родні депутати включали, навіть у Конституцію, необхідні статті, параграфи… Всі такі народні депутати були знищені! Вважаю, що психотронними бандитами, чиїми, російськими чи укра-їнськими, не знаю! «Разговор на эту тему, (психотронну), портит нервную систему!». Вбива-ють не лише журналістів та народних депутатів, вбивають представників буквально всіх соці-альних прошарків, - від безробітних хутірських безхатченків до президентів! Психотронна злочинність, - проблема проблем сучасної земної цивілізації! Вічна пам’ять загиблим журна-лістам, які боролись за об’єктивну інформованість народу! До речі, в певних колах є переконання про те, що однією із істинних причин російсько-української війни 2014-2021 р. р., окрім іншого, є необхідність довести, що військові сильніші за цивільних! Так вивернулась ота проблема, яку сформував Єльцін, про необхідність встано-влення цивільного контролю над діяльністю людей в погонах, особливо у секретних, психот-ронних погонах! В Росії як і в Бєларусі, такий контроль відсутній повністю, там здійснюється, (замість істинної влади, диктатура психотронних бандитів, (в психотронних погонах), членів їхніх родин та їхньої каральної, злочинної, психотронної медицини… Свого часу Путін відмо-вився від військових звань, від погонів, він, начебто, цивільна людина, але… Насправді?! За-раз самозваний, президент Бєларусі, Лукашенко, навіть військову форму носить… Для чого? Що це може означати? Він себе опускає до рівня генералів? Які зобов’язані знати лише війсь-кові таємниці? Чи навпаки, він піднімає генералів до рівня цивільних державних керівників, які знають окрім військових ще й державні таємниці? Якщо Лукашенко військовий, то чому він військову форму носить лише один раз на рік, 9 травня, на День Перемоги над фашистами Німеччини? Лукашенко «разлагает» свій, бєларусскій, генералітет, його генерали також хо-чуть носити військову форму один раз на рік!? Верховний головнокомандувач, (його іноді на-зивають верховний «говнокомандувач»), показує приклад?! Приклад знущання над кадро-вими, професійними військовими, над генералами і офіцерами, які, щоб стати такими, закін-чують певні військові навчальні заклади… Лукашенко, навіщо ти одягаєш військову форму, якщо у тебе нема ні юридичного, ні морального права на це!? Генералітет і офіцерство втра-чають соціальну виключність! Втрачають мотивацію! Стають чи бандитами, чи слухняними бандитам!? Причому всі 100%! Всі 100% особового складу армії, інших силових структур Росії і Бєларусі, - бандити чи їм слухняні! Народ, громадяни, бояться генералів і офіцерів… Жодний із них не відповідає займаній посаді, наприклад, жодний із них не захищає громадян, яких ка-тують таємно, дистанційно, невидимо, променями… Із – за чого у їхніх державах є виродки, які зовсім непідсудні за будь-які злочини! Громадян грабують, катують, вбивають для… роз-ваг! Із – за цього всього, із – за зайвої секретності, народ не інформований взагалі чи інформо-ваний журналістами частково, - народ не може зайняти об’єктивну позицію чи займає зовсім необ’єктивну позицію. Народ, особливо на виборах, приймає рішення, при відсутності об’єктивної інформації, рішення виявляється невірним, неправильним, із – за чого у владу потрапляють відверті бандити та їм слухняні… За спроби об’єктивної інформації журналістів вбивають! Вічна їм пам’ять! Є і журналісти, - бандити! Які «правильно» інформують!