857. 17.03.2017, - Міжнародний День Сну.

З 2008 року в Україні, у п’ятницю другого, повного, тижня березня місяця відмічають Міжнародний День Сну. Наскільки сон важливий для людини, - відомо всім. Проблема недостатнього сну у тій чи іншій мірі відноситься, майже, до половини населення всієї земної кулі. Недостатній сон, як одна із головних причин, призводить до інсультів, інфарктів, «шуму у вухах», психічних розладів, які, у свою чергу, призводять до інтелектуальної недостатності, через втрату пам’яті, можливість мислити, адекватно сприймати те, що відбувається навкруги… Головною моделлю покарання злочинців у країнах Заходу є позбавлення злочинців свободи, в той час, як в СССР, потім в Росії, Україні, покаранням є не тільки і не стільки позбавлення свободи, як регулярні катування заточених… Алєксандр Солженіцін описував, після 2-ї світової війни, катування у радянських в’язницях, зокрема у Хабаровській тюрмі. Коли у тюремній камері включали яскраве світло і музику із потужних гучномовців, - десь через три доби заточені починали помітно сивіти… Забігаючи наперед повідомляю, що і мене доля не позбавила жахливих страждань, від яких я сивів, під регіт, як не дивно, навіть української професури, українських КГБістів, які кричали мені по космічному біологічному радіозв’язку: «Сивій під тортурами!»… Із впровадженням в СССР, («широко и повсеместно»), психотронних технологій, коротко «променів», зокрема біоробототехнологій космічної медицини, засобів мозкового контролю, космічного біологічного радіозв’язку, у державних бандитів з’явилась можливість утримувати певних громадян у заточенні без суду і слідства у невидимих, рухомих, психотронних камерах для катувань, для здійснення жахливих тортур таємно, невидимо, дистанційно у квартирах, на роботі, у спальнях на ліжку, у лісі, на полях… Психотронні технології суттєво полегшили роботу каральних організацій, не потрібні були кам’яні споруди, корпуси, тюрми, старання слідчих, прокурорів, суддів, влади… Не потрібно було людей судити, влаштовувати їм харчування, миття, медичний огляд, тощо. Потрібно було просто рішення якогось психотронного пахана, якого ніхто, як правило, не знає із заточених… А самою тюрмою, для психотронного ув’язнення, був той простір, в якому перебував ув’язнений, якого катували таємно, дистанційно, невидимо, променями… Мене репресували ще в СССРні часи, психотронні репресанти, окрім іншого, кричали: «Все равно сломаю и не таких ломал! Все равно поставлю на колени и не таких ставил! Да у меня маршалы говорили!»… Для ломки, постановки на коліна, наряду із іншим, використовувалось позбавлення сну… Для знищення розуму також, наряду із іншим, використовувалось позбавлення сну… Для перетворення, по суті, майже, у бездумну тварину, використовувались, окрім інших, промені позбавлення сну, а також суміш променів позбавлення сну і крики язиком ув’язненого, мозок якого опромінювали променями, завдяки яким ув’язнений кричав, повторюючи слова, фрази, того, хто кричав його язиком, знаходячись на великій відстані від нього… Для зниження продуктивності праці, також, окрім інших променів, використовувались промені позбавлення сну… Мене, свого часу, репресували психотронні генерали і за те, що я був, чи став, цивільною людиною, а вони залишались військовими, - вони кричали: «Работать хочешь? Работать? Работай! Работай! Работай!» і почали ганяти по Москві, начебто, у пошуках роботи, а насправді для катувань… Рекордом таких катувань було те, що я чотири доби знаходився зовсім без сну, при цьому, я не те, що не лежав, я навіть не сидів, весь час був на ногах чотири доби, зберігав вертикальне положення… Катуваннями, виснаженнями психіки, поточними променями, доводили до такого стану, при якому я не знав який сьогодні день тижня, який місяць, яке число, плутався навіть у тому який рік на дворі, я не знав чи є у мене діти, як їх звуть, де вони, як мене звуть, у якому населеному пункті я знаходжусь… Якось у Києві, я ходив півдня не знаючи у якому місті я знаходжусь?! Катування променями, їхні наслідки, відсутність сну… були настільки жорстокими, що я не міг читати взагалі, місяцями, роками… Я міг відкрити книгу, дивитись на сторінки, але сприймати бодай щось не міг взагалі… У мене тоді, в Москві, ще в часи СССР, були і конструктивні друзі, які повідомляли мені про репресії… Наприклад: «Сколько бы Вы ни жили в СССР, Вы никогда не будете иметь работу, жилье…»… Не звертаючи особливу увагу на мій стан, мене намагались врятувати політики, дипломати, - МИД СССР приймало мене на роботу… Іноді доводилось контактувати із красивими, молодими жінками, - іноземками, дипломатками… Уявіть собі, розвинена інтелектуально, шикарна дама, іноземка, знає чотири іноземні мови, приїжджає на шикарному автомобілі з дипломатичними номерами, сама особисто за кермом автомобіля, потрібно контактувати… А мене військові психотронні ублюдки тримають після хронічних недосипань, та ще й включать промені, за допомогою яких моделюють якусь важку психічну хворобу, у мене відвисає нижня скула, рот залишається відкритим, із рота тече слина, я нічого не можу зрозуміти, не можу зв’язати два слова… Уявляєте картину?! Так мене дискредитували, так дискредитували тих, на державному рівні, хто боровся за мене! Я не знав тоді рівня психотронної підготовки радянських і іноземних дипломатів, але дивувався терпінню працівників закордонної служби, як радянських, так і іноземних… З тих пір, і досі, я зберіг тепле відношення до дипломатів, до жінок - дипломатів… Мені завжди подобались люди, які борються, які впевнені… Мені все намагались давати час на до підготовку, особливо у знанні іноземних мов, якийсь чолов’яга говорив: «Приїду восени, щоб знав іноземні мови! Заберу! Поїдемо за кордон! Тобі не можна жити на території СССР!... Скільки б ти не жив на території СССР, ти ніколи не будеш мати ні роботу, ні житло!», - так мене репресували психотронні бандити. Я знав тоді русскій язик, українську мову, німецьку мову, з якої на «відмінно» здав кандидатський іспит… Вивчав англійську, польську, французьку студіював у бібліотеці Леніна, що біля Кремля по «самоучітєлю» К.Парчєвського. Любов до польської мені прищепила подруга Галина, працівниця туристичної агенції «Супутник», яка знала польську досконало. Англійську вивчав на курсах… Для мене це було новітнє заняття, я захопився ним, так все легко давалось спочатку, (так грались психотронні оператори моїм мозком, мені продемонстрували над можливості під променями, коли за три доби, буквально, можна вивчити якусь красиву мову, як англійську напрклад), пізніше вирішили, що вже вистачить мені пізнання в іноземних мовах, почали шматувати мій мозок променями так, що я не те, що міг вчитись, - я забув все буквально, всі мови, всі фрази, все буквально, навіть на русском язику я не міг писати, забував слова, потрібно було тривалий час згадувати якесь слово… Найбільш стійкою, під ворожими променями, під катуваннями променями, залишалась українська мова, мова мого дитинства, хоча після школи, майже 25 років, я не те, що не розмовляв українською мовою, я її навіть не чув, - такі можливості мозку, такі властивості мозку під катуваннями променями… Мені навіть дозволили розмовляти українською місяців зо два, потім закричали: «Ну ладно! Хватит!», - і почали шмонати мозок такими променями, що… У променів нема героїв, - будь-яку людину можна утримувати будь-який час у будь-якому, наперед заданому, стані, скільки завгодно довго… Навчатись будь-чому неможливо взагалі, якщо не дозволяють променями… Жахливе, принизливе існування, при неможливості мислити, запам’ятовувати, діяти… Я являюсь ветераном таємної, невидимої, дистанційної психотронної війни, ще з радянських часів, з СССРних часів, знаю рівні жорстокості психотронних операторів… Знаю таємну, психотронну кореляцію русскіх з українцями, - русская частина психотронних структур армії і спецслужб СССР, пізніше Росії, України, буквально закатовувала Україну і українців променями. Русскіє, майже, у буквальному змісті, променями, вирізали українців в Україні, намагаючись у майбутньому привласнити всю територію України, притулити її до території РФ. З 1991 року до 2014 року, до поточної російсько-української війни 2014…2017 р.р., в Україні були знищені таємно, дистанційно, невидимо, променями тисячі українців. Україна входить у першу п’ятірку у світі по інфарктам, інсультам… По концентрації зареєстрованих психічно хворих Україна, можливо, на першому місці у світі, - в Україні психічно хворих людей у 70 разів більше, ніж в Італії, - 1млн. 250 тисяч і 17 тисяч, відповідно! Одним із найважливіших способів перетворення українців в Україні у психічно хворих людей, - є таємне, дистанційне, невидиме позбавлення українців сну, променями… За останні більше, ніж 30 років, мені, у середньому, дозволяли знаходитись у горизонтальному положенні, у ліжку, 4…5 годин на добу, а спати і того менше! В останні місяці ця традиція почала ламатись, - дозволили бандити дещо більше знаходитись у ліжку, в основному лежати, але не спати… Психіка ґрунтовно виснажена! Працездатність знищена…. Ніхто не відповідає за жахливі психотронні злочини! І, на цьому фоні, продовжується жахливе відношення до мене, - одні вимагають здійснювати згвалт, а інші, променями, не дозволяють його виконувати… Збожеволіти можна! Ті, хто володіє променями, - сильніші! Жорстокіші! Самі виконавці таких психотронних злочинів самі про себе говорять: «Во всем виноваты мужчины! Да мы мужчины, - пре ступники, заслужившие уничтожения!». Сьогодні міжнародний день сну! Для того, щоб бути здоровим потрібно спати достатньо! Окупаційні, терористичні, сепаратистські, бандитські ублюдки повинні покинути територію України в кордонах з координатами 1991 року.