Шукати в цьому блозі

пʼятниця, 22 лютого 2019 р.

1114.Особливість секретної науки.


Віктор Коваленко 1950 р.н. Ад'юнкт кафедри аеродинаміки №15 “ВВИА им.проф.Жуковского”, підполковник ВПС ЗС СРСР. Москва, 1985 рік. Ад'юнкт, - вчений, який проводить наукові дослідження у рамках підготовки в ад'юнктурі вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання) для здобуття ступеня доктора філософії; Вчений, - фізична особа, яка проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні (прикладні) результа-ти. Із закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26.11.2015р. №848-У111, підписаного Президентом П.Порошенком. Якось, у хуторі Говорунове, що на Сумщині, я зустрівся із своїм земляком, ровесником, Ярковським Федором Іларіоновичем, (позивний «Йоська»), випили, як водиться, закусили, розмовляли… Окрім іншого, Йоська сказав: «Я відслужив, установлений законом, термін військової служби, мене Бог помилував, я не потрапив до «гарячої точки», але якби я туди потрапив, то першу кулю, яку б я випустив із свого автомату, я б випустив у потилицю свого командира…». Оце такі бувають стосунки у колективах із силових структур. Пізніше я дуже добре зрозумів, чому бувають подібні стосунки , - в засекречених силових структурах, наприклад, у психотронних структурах армії і спецслужб є такі колективи, які непідсудні за будь-які дії, навіть за злочинні. Члени таких колективів часто мовчазні, напружені, із засмученими поглядами, бояться розмовляти, бояться приймати алкоголь, щоб не проговоритись про свої злочини… Мене також Бог помилував, я також не був на війні, я також не знищував безневинних людей, не здійснював військових злочинів, тому можу без боязні розповідати про свій життєвий досвід… Коли я ще планував їхати до ад’юнктури до мене підійшов якось співслужбо-вець Х. і сказав: «А я б никогда не поехал заниматься секретной наукой, потому, что знаю, что это такое на самом деле…». Що він мав на увазі? Я не знаю! Можли-во, ймовірніше за все, він мав на увазі те, що кожного «закритого» вченого, при допуску до таємної наукової роботи, тестують під прослуховуванням мислення, при цьому взнають про майбутнього секретного вченого, буквально, все, все, все.. Апріорі не відома була «їхня», (чекістська), реакція на отримання об’єктивної інформації про майбутнього «закритого» вченого, отримана прослуховуванням мислення, «сидячи» у мозку. Х. «як у воду дивився», - через роки я став жертвою таємних, психотронних, бандитів, які «сиділи» у мене у мозку. Однією із причин таємних репресій проти мене було моє походження, - я був вихідцем із хутірської інтелігенції, з, чи не найстрашніших, ворогів КГБ СССР, їхніх послідовників, які до сих пір вважають, що вихідці із української хутірської інтелігенції, - носії української культури, носії української мови, які бажають справедливості…, це, підсвідомо навіть, противники «русского міра»… Психотронні бандити, прямо у Москві, ще в часи кінця існування СССР, кричали мені: «Ты больше никогда не будешь интеллигентом, и сын твой никогда не получит высшего образования!», «И яйца тебе отрежем, чтобы не рожал себе подобных!»… Як би там не було, але проти мене зіграло жахливу роль, якраз прослуховування мого мислення, - вороги таких як я отримали про мене абсолютно об’єктивну інформацію, знають все, про мене мої вороги знають більше, ніж я сам про себе… Знаючи все, «вони» могли прогнозувати мої дії у будь - яких умовах. Кричали мені: «Мы пытками заставим писать, а потом написанное используем против тебя!»… Так я став «письменником». І, що мене бісить до сих пір, - про мене, ніколи, ні в чому не винну людину, психотронні бандити армії і спецслужб, знають все, буквально все, не вірять мені, не довіряють, тримають під психотронним ковпаком до сих пір, залякують слідством, (жертву військово-медичних злочинів), забороняють навіть спати, навіть дихати я не можу без їхнього дозволу, я що, небезпечний ворог?! А от про більшість генералів, ключових офіцерів у силових міністерствах, не знають нічого?! Нічого не знають про тих, хто сидить на ключових посадах в міністерствах, відомствах… І що? До чого це призвело? До того, що у самих силових відомствах, у деяких локальних місцях, зрадників, у 2014 році, спостерігалось аж до 90%?! Що це за силові відомства такі? Що це за армія така? Що це за спецслужби такі? Беззахисну, безпомічну українську інтелігенцію, - тримають під прослуховуванням, під психотронним ковпаком, а генералів, ключових офіцерів бережуть від прослуховування?! І чим же вони займаються? Чим займались? Зрадники! Чому не прослуховують генералів і офіцерів? Щоб не знали порядні державні керівники чисельність потенційних зрадників в силових структурах? Чисельність ворогів України у силових структурах? Нафіга Україні генерали і офіцери, – зрадники? Щоб гинули тисячі українців? Захисники ё.т.м.! Зараз інша ситуація, за наявність зрадників потрібно карати силових міністрів! Тому, що вони можуть вираховувати потенційних зрадників,превентивно звільнити їх із служби… Для цього потрібно, наприклад, робити з ними те, що роблять з моїм мозком. А спочатку прослуховування мого мислення не заважало мені, - я був досить успішним. Мені навіть міністр оборони СССР, маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу, (за Афганістан), С.Соколов, своїм наказом №48 від 22.02.1985 року, присвоїв військове звання «підполковник» за «наукові подвиги»… Пізніше почались жахливі репресії, я прожив жахливе життя, із – за… таємних, психотронних бандитів армії і/чи спецслужб, непідсудних за злочини.

Немає коментарів:

Дописати коментар