1649.Сьогодні 19 серпня 2026 року. Б. Клінтон. Л. Рудакова.

19 серпня 2026 року 42-му Президенту США Білу Клінтону виповнилось 80 років з дня народження. З чим і поздоровляю, бажаю міцного здоров’я, щоб вистачало на всі потреби, радощів, спокою, вдачі завжди, скрізь і у всьому, щастя родині, гідного внеску у розвиток вічної американо - української дружби… Україна, як і США, повинна бути вічною державою. Свого часу, ще у кінці існування СРСР, я був репресований… Репресований не державою, а державними злочинцями, які володіють біоробототехнологіями космічної медицини, (коротко, - «променями»), зокрема певними міністрами оборони, (СРСР, Росії, України), репресований таємно, дистанційно, невидимо, променями, тому жодних документів про репресії мене не існує в природі… Із-за цього я вимушений був «лізти»,(до того ж спочатку так керували моїм мозком певні психотронні оператори), за захистом своїх прав і свобод, на рівень вищий за силових міністрів: до віце-прем’єрів; до прем’єр-міністрів; до членів парламентів; до президентів, (напряму чи через посольства, через зустрічі із дипломатами); до академіків, до прокурорів і військових, і цивільних, взагалі до правоохоронної системи, як національної, так і міжнародної… Цю всю історію, уявляється, потрібно розглядати у контексті боротьби за встановлення цивільного контролю над діяльністю людей в погонах, особливо у секретних погонах, особливо у секретних психотронних погонах. Мені президент Росії Б. Єльцін, (я колись багато років жив у Москві), так і говорив: "Я нє могу гарантіровать тєбє твоі права і свободи потому, что мнє нє подчіняются опрєдєльонниє гєнєрали!". Єльцін мав на увазі психотронних генералів, тих, які володіли променями, (біоробототехнологіями космічної медицини). Я був першою людиною в СРСР, яку пробували захистити від психотронних бандитів цивільні керівники найвищого державного і міжнародного рівня, а також керівники багатьох держав всього світу… Зокрема, у контексті сьогоднішньої дати, я двічі зустрічався і з Білом Клінтоном, в тому числі на свій день народження 11 травня 1995 року, під час його візиту до Києва… У мене було багато таких зустрічей... Я дуже вже комплексував, відчував себе неповноцінним. Все із-за таємного, дистанційного, невидимого цілеспрямованого знищення мого інтелекту, променями, про що мені, якось, відверто говорили навіть колишні мої співслужбовці. Розум можна як виключати, променями, як тимчасово, так і знищувати зовсім. Пояснення, "на пальцях", може бути таким, при мисленні, запам'ятовуванні, навкруги певних мозкових клітин, по якимось законам, навкруги ядра, якось коливаються чи обертаються електрони, оскільки процес мислення, запам'ятовування носить електрофізіологічний характер. Якщо ж людський мозок, (чи тварини, звіря, комахи...), помістити у якесь, відоме фахівцям, електромагнітне поле, скажімо через штучний супутник землі, то коливання чи обертання електронів порушується, людина втрачає можливість мислити, запам'ятовувати, осмисленно діяти... Комари тікають з того приміщення, у якому існує таке електромагнітне поле... Собака може накинутись на людину і загризти її, все дивлячись від того, якими променями, якою електромагнітною енергією, опромінюють її мозок, які групи мозкових клітин приводять у резонанс певні промені... Я знав українську мову, русскій язик, німецьку мову. З німецької я складав кандидатський іспит. Англійську я вивчав на курсах у Києві, англійську я знав краще, ніж німецьку, тобто на задовільно міг спілкуватись завжди... Але після цілеспрямованого знищення інтелекту променями, мене взагалі часто тримали у такому стані, коли я не знав як мене звуть, скільки мені років, в якому населеному пункті я знаходжусь, скільки буде 2х2=?, який сьогодні день тижня, яке число, місяць, рік... Уявіть собі, що у такому стані я зустрічаюсь з президентами, дипломатами, академіками? До того ж дуже часто психотронні оператори жартували наді мною навіть так, що я не сприймав рідну мову, включали психотронні перешкоди, я нічого не розумів, нічого не чув, не сприймав навіть рідну мову, навіть русскій язик... Але найбільше комплексував із-за неможливості спілкуватись англійською, міжнародною... Всі діячі, будь-якої країни, знають англійську, міжнародну мову... Бажаю всім жителям планети Земля знати щонайменше дві мови: свою національну і єдину міжнародну, так вже склалось, що це англійська... В той же час мене підтримували навіть звичайні рукостискання із державними і міжнародними керівниками, академіками, дипломатами, спортсменами, парламентарями... я вдячний їм усім. Практично, майже ніколи мені не вдавалось розмовляти при зустрічах, не дозволяли, променями відганяли, розганяли, тому спілкуватись вдавалось лише за допомогою зв'язку, за допомогою космічного біологічного радіозв'язку. "Романтично" було, скажімо я кошу траву у Говорунівському лісі і спілкуюсь із президентом Росії Б. Єльціним. Він не міг захистити мене від військових психотронних операторів, він себе не зміг захистити від них, вони його примушували, променями, "бухать", пізніше штучно викликали інфаркти, штучно примусили, променями, відректись від влади 31.12.1999 року... Промені неможливо перемагати, якби можна було перемагати промені, то не існувало б біоробототехнологій космічної медицини, а вони існують... Якби можна було перемагати промені, то певні, х*єповішені, мужики трахались би із жінками, а вони не трахаються... Не можна перемагати промені, які викликають тупість, неможливість мислення, запам'ятовування, імпотенцію... Скажімо, якщо одночасно, синхронно, опромінювати мозок мужчини променями, які викликають ерекцію і такими, які викликають імпотенцію, то сильнішими є промені, які викликають імпотенцію, неможливість мати статеві стосунки... Тому і не можна врятувати чоловіків х*єповішених, вони ніколи не будуть ї*атись, якщо не виключать промені, які викликають імпотенцію... На цьому буває заснованим підкорення одних чоловіків іншими, примус щось здійснити, тощо... Це жахливий стан любого чоловіка. Після депортації із Москви я, якось, їхав поїздом в Україну, у дорожній сумці у мене, окрім інших речей, було посвідчення про здачу кандидатського іспиту з німецької мови... Я тоді ще мріяв захистити дисертацію в Україні, збирав документи... Комусь із психотронщиків Москви це не сподобалось, в районі залізничної станції Брянськ, вночі, мені виключили пам'ять, помістили мозок у режим зомбі,тобто мене повністю виключили... Прийшов у свідомість я лише наступного дня, уже вдень, лежу поряд із залізничною колією, у пальто, без шапки, на снігу, сумки не було поряд... Адміністрація залізниці Брянська через якийсь час прислала запрошення приїхати забрати сумку, але мене вже не випустили, променями, з України... Так і пропала сумка з посвідченнями. Дублікат Москва відмовилась присилати. Говорю всім народам всього світу, міжнародною мовою може бути лише одна мова, тому вона і міжнародна, вивчайте англійську мову, вона вже довела свою життєстійкість, вивчайте лише дві мови, свою, національну і міжнародну, англійську, тоді ви можете приїжджати до будь-якої країни всього світу і вільно себе почувати знаючи міжнародну. Не піддавайтесь тим країнам, які претендують бути "полюсом", які за багатополюсний світ, які претендують, щоб у тому полюсі їхня мова була міжнародною, вона не може бути міжнародною, лише регіональною, тобто однополюсною, тобто мовою міжнаціональних обмежень... Світ повинен бути лише однополюсним. Міжнародною мовою може бути лише одна, англійська... 19 серпня, також, день народження колишнього директора Шосткинського міськмолкомбінату Рудакової Лариси Олексіївни, (19.8.1947-10.7.2026), яка проявляла неймовірну громадянську сміливість, якщо хочете цивільну мужність, рівня президента НАНУ академіка Б. Патона, академіка М. Амосова, деяких президентів держав, членів парламентів, інших, які і в період трагічних подій, із вбивствами, не боялись особисто йти на зустріч зі мною, щоб допомогти мені, щоб захистити мої права і свободи, щоб вирвати мене від психотронних бандитів… Лариса Олексіївна особисто, на своєму службовому автомобілі, не побоялась привезти мене на свою фірму… Піднялись на поверх її кабінету, вона попросила її почекати, щось їй потрібно було встигнути зробити, з кимось зустрітись… Але як тільки вона відійшла мене почали бити променями психотронні оператори так, що я почав бігти звідти, тікати… Сценка така була, яку спостерігали деякі працівники її фірми, біжу я, за мною біжить Лариса Олексіївна, кричить мені: «Стойтє! Куда жє ви? Подождітє!»… Але промені перемагати неможливо, - я біг. Вискочив на вулицю, після чого мені психотронні бандити дозволили перевести дух, заспокоїтись… Після цього ми з нею зустрічались ще багато разів, але контактів психотронні бандити вже не дозволяли зовсім, як і підійти до корпусу її фірми. Як до речі і після подібної зустрічі з академіками Патоном, Амосовим, з президентами певних держав… Пояснюється, частково, таке відношення до мене фразою маршала Росії, тодішнього міністра оборони Росії, Ігора Сєргєєва, яку він промовив мені особисто, також 19 числа, тільки 19 січня 2001 року, під час його візиту до Києва: «…Я Вас всьо равно унічтожу! Нє сразу, но постєпєнно! Мєтодом трьох «нє»: нє позволю работать; нє позволю лєчіться, нє позволю что – лібо імєть, (машіни, гаражі, дачі, квартіри, дома…)». Від всіх, від всього, не дозволяючи навіть розмовляти, психотронні структури російських збройних сил, інші психотронні структури, відганяли мене таємно, дистанційно, невидимо, променями… Така для мене поточна, сучасна психотронна епоха... Така я жертва і свідок жахливих медичних і військових таємних психотронних злочинів, як разових, так і постійно діючих. Я продовжую знаходитись у протистоянні із людством, - мене постійно катують променями, а людство, у різний спосіб, намагається допомагати, але так, що примушує не підігравати, не працювати, не допомагати, а... фактично, людство примушує перемагати промені! Це неможливо! Психотронні бандити найсильніші. Людство повинно чи змінити кореляцію зі мною, чи, взагалі, покинути... Неможливо допомогти біороботу, - людині, мозком якої керують її вороги.