1143. За що я вдячний М.Магомаєву?

Зразу відповідаю, за його фразу на мою адресу: «Дрянь и не знаю!». Під час служби на Далекому Сході Росії у мене був співслужбовець Р.Азімов, його дружиною була Оле-на, донька завідуючої готелем «Центральний» у Хабаровську. Колись ми щось святкували, Олена розповідала, як у Хабаровську гастролював якось М.Магомаєв, як до нього у номер залазили хабаровські дівчатка по пожежній драбині… Якось, вже будучи репресованим, я сидів один вдома, у Москві, чомусь згадав Олену, її розповідь про те, як до М.Магомаєва у Хабаровську лазили дівчатка по пожарній драбині… У мозку, як завжди, було багато голосів… Раптом я почув голос М.Магомаєва: «Дрянь и не знаю!»… Тобто я «дрянь», яку він більше не знає… І, це означає, що він більше нічим, ніде, ніколи не буде допомагати. Чому я «дрянь»? Уявіть собі він сидів у мене у мозку, у якомусь московському ЦУЛИПу, (Центрє Управлєнія Людьмі і іх Псіхікой), можливо, ймовірніше, в «Останкіно», поряд із ним сиділи дружина, Тамара Синявська, інші люди, для яких М.Магомаєв був моральним авторитетом… Аж тут, із мого мозку, прослуховуючи мій мозок, вони взнають, що М.Магомаєв трахався із хабаровськими дівчатками, які до нього залазили по пожежній драбині… Йому стало, мабуть, неприємно, він народив таку фразу: «Дрянь и не знаю!». Таким чином, М. Магомаєв «розкрив мені очі» на мій стан. Можливо тільки після цього інциденту мені почало доходити моє істинне становище у суспільстві. Уявіть собі, більше 50 років я під променями, із них більше 35 років, майже 40 років, моїм мозком безперервно керують мої вороги, підлі психотронні генерали і офіцери, вдень і вночі, щосекунди… Не тільки керують, але і катують щосекунди… Більш принизливого стану важко собі уявити, про мене знають абсолютно все, про всіх тих, хто знаходиться поряд, взнають все, мене почали ігнорувати буквально всі, достатньо розвинені, люди, які розу-міють, що таке промені, (біоробототехнології космічної медицини), які не хотіли бути відомими всім допитливим, типу М.Магомаєва, інших, хто сидів у моку. Психотронні генерали, їхні офіцери полюбляють дуже катування, садизм, особливо сексуальні злочини, різноманітні втручання у інтелект і психіку… Полюбляють ганьбити мене перед жінками. Щоб вирвати мене від дружини, від жінок генерали ганьбили мене, наприклад, щоб заборонити мені секс вони «видоювали» мене, променями. Наприклад, я сиджу у кріслі, читаю газету, політичну, раптом відчуваю, що мій статевий член напружується, стає немов кілок, після чого виникають якісь такі відчуття, бризкає сперма. Психотронні бандити «видоїли» мене, я не встигав навіть штани знімати. До жінки вже не хочеться! Чи, особливо після роботи, під час сну, повільно так про-буджуюсь від того, що щось заважає спати, повільно так включається свідомість, відчуваю, що психотронні бандити моїми руками «дрочать» мій статевий член, аж до насіння виплеску. До жінки вже не хочеться, - «видоїли». Розбещені психотропні офіцери регочуть! При цьому, уявіть собі, на ЦУЛИПах, на радіо і телебаченні, у певних кімнатах сидять люди, від хутірських безробітних безхатченків до керівників державного рівня, які намагались захистити від психотронних бандитів. Всі узнають все, все, все буквально, про мене. Хоча, точніше, краще узнають як керують моїм мозком психотронні бандити, ніж яким я є насправді. Але мені від цього не легше! Принизливо, жахливо! Уявіть собі ви спите з дружиною, займаєтесь сексом, вони сидять у мозку дають поради, як «краще» трахати, регочуть… Можуть взагалі не допускати секс, - «повісити статевий член»! На місяці, на роки, на десятиріччя, на все життя… Можуть примусити до сексу із будь-якою жінкою! Відмовитись не можна, - промені не можна перемагати! Можуть організувати, скажімо, чотири жінки на добу! Примушують до всього, що їм заманеться. Я багато років був людиною президентів, ті намагались захищати мене від психотронних бандитів, як гаранти прав і свобод громадян. Але ж у мозку у мене сиділи представники чи не всіх прошарків населення, від безхатченків починаючи… Із – за цього я зненавидів КГБ, шакали, я був людиною президентів, чому у мене у мозку були всі, «кому нє лєнь», а не ті, хто вміє вирішувати проблеми, питання, задачі? Не люди президентів? Які могли вирішувати питання? Спочатку я якось терпів жахи, відносився до цього, як актор, як порнозірка, за якою слідкують всі, під час зйомок… Після М.Магомаєва, я почав звертати увагу на жалюгідність свого стану! Ще пізніше психіка почала здавати, я почав звіріти! Психічні зриви дістали мене! Я хотів, у буквальному сенсі, вирізати чи не всіх засекречених генералів і офіце-рів, особливо психотронних, цих розбещених с*аних бандюків. Які заявили мені: «Во всем виноваты мужчины! Да, мы, мужчины, - преступники, заслужившие уничтожения!»… Стріляйтесь, шакали, якщо ви заслужили знищення. Виникла жахлива, таємна, війна, із багато чисельними знищеннями, аж ексміністрів оборони: П.Грачова, І.Сєргєєва, цих ублюдків, жахливих військових злочинців, які особисто мене дратували, давали розпорядження катувати, погрожували знищенням… Це жахливий стан, іноді аж до запаморочення, аж до втрати свідомості, до зриву психіки… Я звірію від психотронних потвор, безкарних за будь-які злочини. По цій причині, я, у кінці кінців, зненавидів правоохоронні системи держав, профільну владу, окрім тих, хто все ж таки намагався боротись із психотронною злочинністю… От за що я вдячний М.Магомаєву, - він розкрив мені очі, на мій жалюгідний стан, із якого мене ніхто не може «вирвати» досі.