1143. За що я вдячний М.Магомаєву?
Зразу відповідаю, за його фразу на мою адресу: «Дрянь и не знаю!». Під час служби на Далекому Сході Росії у мене був співслужбовець Р.Азімов, його дружиною була Оле-на, донька завідуючої готелем «Центральний» у Хабаровську. Колись ми щось святкували, Олена розповідала, як у Хабаровську гастролював якось М.Магомаєв, як до нього у номер залазили хабаровські дівчатка по пожежній драбині… Якось, вже будучи репресованим, я сидів один вдома, у Москві, чомусь згадав Олену, її розповідь про те, як до М.Магомаєва у Хабаровську лазили дівчатка по пожарній драбині… У мозку, як завжди, було багато голосів… Раптом я почув голос М.Магомаєва: «Дрянь и не знаю!»… Тобто я «дрянь», яку він більше не знає… І, це означає, що він більше нічим, ніде, ніколи не буде допомагати. Чому я «дрянь»? Уявіть собі він сидів у мене у мозку, у якомусь московському ЦУЛИПу, (Центрє Управлєнія Людьмі і іх Псіхікой), можливо, ймовірніше, в «Останкіно», поряд із ним сиділи дружина, Тамара Синявська, інші люди, для як...