Марія Семенівна Малюга, (1903-1978), з сином Вадимом та невісткою.
https://news.obozrevatel.com/ukr/society/ukraina-vshanovue-pamyat-zhertv-stalinskogo-teroru-scho-potribno-znati-pro-skorbotnu-datu.htm?fbclid=IwAR2MwVVe1k3YI4OlvKBw2TgxLqdfcCaI_SyQ5ggPtFcvZll_t_lnfDw7b8Y
Той, хто вже читав цю мою публікацію, на фейсбуці, може прочитати лише доповнення, починаючи з P.S.
Вічна пам'ять безневинно знищеним громадянам, душевно скаліченим, спустошеним жахливим насиллям окупаційних промосковських садистів! На жаль і зараз російський терор в Україні триває, тільки в іншій формі, у психотронній формі, про що держава... замовчує! (Із - за безпомічності, із - за таємності, засекреченості, закритості психотронного терору), А якщо про психотронний терор в Україні не говорять, то його, начебто, і не існує. Величезна кіль-кість громадян України і зараз, коли ви, шановні читачі, читаєте ці строчки, в цей час, в ці хвилини, винищується таємно, дистанційно, невидимо, променями, (біоробототехнологіями космічної медицини, БРТ КМ)! Путін, Росія, її засекречені, психотронні структури армії, спецслужб, психотронної медицини реалізовують таємно, дистанційно, невидимо, променями, погрозу її таємних КГБістських, ФСБешних структур: "Мы уничтожим, в каждой украинской семье, не менее одного члена семьи, чтобы украинцы никогда не радовались обретенной независимости от России!"... Список променями знищених громадян України, ставших відомими мені, я надавав! Громадян винищують штучно організовуючи БРТ КМ ДТП, штучно викликаючи інфаркти, інсульти, злоякісність... Путін, мразь ФСБешна, згинь скотина з України навічно! Разом із своїми окупаційними виродками! Не забереш їх із України, вони будуть знищені вашими ж, російськими, ФСБешними, психотронними методами, скоти окупаційні! Громадяни України не повинні боятись, не повинні бажати повернутись під іго кривавої Росії, щоб, начебто, не вбивали, - знаходячись у складі Росії, СССР, українців винищували мільйонами, зараз винищуються "лише" багато десятків тисяч, точна кількість українців, знищених російськими променями, мені, поки що, не відома! Українці, борітеся, особливо із таємним російським насиллям, борітеся! Не довіряйте жодному проросійському,окупаційному, пропагандистському виродку! Поборете! З нами Правда і Воля, нам і Бог помогає! Україна і Бог понад усе! Воля України чи смерть! Слава Україні! – Героям слава! Слава нації! – Смерть ворогам! Україна понад усе! Україна чи смерть!
P.S. Материна подруга, вчителька, директриса Говорунівської початкової школи, (донька моєї першої вчительки Карасьової Олени Митрофанівни), Малюга, (прізвище чоловіка), Марія Семенівна, перед 2-ю світовою війною проживала у Києві, була одружена за інженером із Київського заводу «Аресенал». У 1937 році його заарештували, більше його ніхто не бачив із рідних! Марія Семенівна в цей час була вагітна сином, Вадимом, розповідала матері, я частково слухав її розповіді, що і вона відчула, начебто за нею хтось ходить по вулицям Києва, начебто слідкують за нею, злякалась, втекла у родинний хутір Говорунов, до батьків, Семена Івановича і Олени Митрофанівни Карасьових. (Олена Митрофанівна, - донька високопоставленого священнослужителя із Чернігова). Там і жила, вже ніколи не одружувалась, там і працювала, спочатку у Воздвиженській середній школі, як і моя мати, а пізніше, після відходу від вчительства Семена Івановича і Олени Митрофанівни, перейшла, як і моя мати, додому, до Говорунова, до Говорунівської початкової школи, (їхня квартира була при школі). Я пам’ятаю погано, але пізніше моя мати розповідала більш предметно, як Марії Семенівні поштарка, у 1953 чи 1956 році, (на жаль не пам’ятаю точно), принесла конверт, в якому було повідомлення від держави, типу, ваш чоловік, Малюга, (здається Микола…), помер у такому то році, у такому то місці, посмертно реабілітований! У якості компенсації держава Вам сплачує, здається, 3 тисячі радянських рублів. Наскільки великі це гроші я не пам’ятаю. Це ще до грошової реформи 1961 року було! У пам’яті назавжди залишилась картинка, яка часто вдовбувалась пізніше розповідями моєї матері, стоїть Марія Семенівна, у руках тримає той конверт, гроші, плаче, сльози течуть по обличчю, причитає: «Зачем мне эти деньги!? Верните мне мужа!»…
Малюга Марія Семенівна, (1903-1978). Після виходу на пенсію проживала в Одесі, разом із своєю рідною сестрою Любою. Останній раз я її бачив взимку 1977 року, приходив до них, на проспект Шевченка, біля ресторану «Море», разом із своїм товаришем, ми тоді практикувались на Анатрівському авіаційному заводі Одеси… Допомогли їм, разом із Михайлом, повісити килим на стінку. Порозповідала М.С. нам, як їй важко жити, часто викликає швидку допомогу, за кожну ін’єкцію потрібно було платити гроші, яких не вистачає… Пригостили вони нас з Михайлом, окрім іншого випили медичного спирту, - Люба працювала завідуючою аптекою, здається при штабі Одеського військового Округу… Та й розпрощались! На цей час її син Вадим, здається, вже був переведений, по військовій службі, із Красноводська до Туапсе. Якось, при зустрічі в Говорунові, Вадим розповідав сусіду, а я підслухав, що він офіцер-ракетник, який із усіх радянських офіцерів, найдовше прослужив у тій красноводській пустелі. Не від Вадима, але від його друзів, чув, що він, начебто, стріляв ракетою по літаку “U-2” американця Пауерса, який перетнув на великій висоті радянський кордон на півдні СССР. Промазав. Пауерса збили в той же день пізніше! На честь офіцера-ракетника, сина Марії Семенівни, Вадима Малюги, його племінника назвали також Вадимом, тепер це відомий політолог Вадим Карасьов!
Немає коментарів:
Дописати коментар