Шукати в цьому блозі

вівторок, 18 квітня 2017 р.

874. До проблеми заручників.

Звільнення заручників, коли фігурантами є кривава Росія, її холуї, слуги, лакеї в Україні, надзвичайно складна, небезпечна проблема! Ще СССРні, пізніше російькі, українські збройні сили, їхні спецслужби, їхні психотронні структури, особливо криваві ублюдки державної безпеки медицини збройних сил РФ, їхні друзі - гебісти із будь-якого трудового чи ратного колективу, - завжди були надзвичайно кваліфікованими майстрами утримання певних людей у заручниках... Сучасні ЗМІ, особливо російські, та й українські також, прикриваючись секретністю, ублюдочними законами, залишаються середньовічними у висвітлюванні проблеми заручників, певних військових питань, із - за чого народ, читачі, залишаються дезінформованими, більше того, одураченими у розумінні багатьох проблем, у зв"язку із чим певних бандитів можуть вважати навіть державними лідерами, гарантами прав і свобод громадян, наприклад, Путіна... Я не займаюсь особливо проблемами ефективності ЗМІ у формуванні прогресивних поглядів читачачів! Однак... Я, наприклад, не можу мовчати про злочинність психотронних структур армії і/чи ФСБ РФ, їхніх аналогів в інших країнах, які мають біоробототехнології космічної медицини, коротко "промені", за допомогою яких будь-яку людину, у будь-якому стані, можна утримувати скільки завгодно довго! Будь-яку людину, у будь-який час, можна зробити як злочинцем, так і жертвою злочинів! Таємно, дистанційно, невидимо, променями... Злочинцями виступає держава, її таємні, як правило, психотронні структури армії, спецслужб, їхня каральна, психотронна медицина... Колись, вже після початку жахливих переслідувань мене, після початку жахливих репресій, хтось, із складу Уряду РФ, повідомив мені: "Вас в заложниках удерживают, - лучамі!"... Я, - заложник! Я, - заручник! І це при тому, що я був людиною президентів, - гарантів прав і свобод громадяна, президентів Горбачова, Єльціна, з яким наші стосунки тривали більше десяти років, Єльцін вимушений був "натасківать" мене на посаду вищу за силових міністрів, - мене, як кандидата на високі державні посади, визнавали чи не всі президенти держав, які визнавали авторитет президента Єльціна, я вдячний певним українським лідерам, включно із президентами, які опікувались "проблемою Коваленка", після депортації мене із Москви до Києва... Але, як виявилось, бути людиною навіть не президента, а президентів...? Цього було... замало, щоб мене звільнили із заручників, із психотронних заручників! Тобто психотронні структури армії і/чи ФСБ, частина їх, не підкоряються певним президентам, особливо тим, хто бореться за встановлення цивільного контролю над діяльністю людей в погонах, особливо секретних погонах... У даному випадку лідери "нормандської четвірки" закликають активізувати роботу зі звільнення заручників, яких утримують у кам"яних казематах, в"язницях, інших приміщеннях: військовополонених, журналістів, людей культури, інших, але ніхто у світі зовсім не говорить про звільнення психотронних заручників, тобто громадян, яких утримують у заручниках таємно, дистанційно, невидимо, променями... Офіційно, начебто, у державі нема такої проблеми, нема психотронних заручників, нема людей, яких утримують у заручниках променями, яких день і ніч катують таємно, невидимо, дистанційно, променями... Людина, начебто, на свободі, але ж вона позбавлена всіх, буквально, прав і свобод, за винятком права на життя фізичне, та й то, до тих пір, поки утримувач у заручниках не дасть розпоядження знищити! Я, поки що мовчу, про сучасних українських лідерів, хоча багатьом із них вже також хочу морди бити! Чому? Тому, що, наприклад, свого часу, коли я був москвичем, Президент Єльцін спочатку вороже відносився до мене, по-комуністичному, по-гебістськи, називав: "Одинок!", "Ішак", "Прощалига!", таке інше... Потім вирішив розібратись детально у чому справа, взнав, що я репресований таємно, дистанційно, невидимо, променями, розібрався, що промені перемагати неможливо, - контактували з ним ще більше десяти років, він більше жодного слова поганого про мене не сказав, знаючи, що я був надпорядною людиною, яку утримують психотронні бандити у заручниках і під катуваннями, керуючи мозком щосекунди так, щоб я мучився, так репресували, а потвори в погонах обдурили цивільне державнке керівництво, говорячи, що мене відпустили отримувати квартиру, щоб потім повернути на службу, а не працювати на державному рівні, займатись бізнесом, чи ще десь... Певні ж українські сучасні керівники, можливо їм вигідно прикидатись тупими, примушують мене перетинати промені, що неможливо навіть теоретично... Я звірію від цього, хочу бити їм морди, іноді навіть опускаюсь до рівня психотронного звіря-КГБіста, кричу, не витримуючи катувань: "Повісьте цьому ублюдку х*й, променями, як Путіну, нехай спробує тоді поставити свій х*й на любу ж*пу, може тоді потвора порозумнішеє, взнає, чи можна перетинати промені?"... Хоча я, звичайно, не маю ніякого відношення до променів, до х*євішання, цим займаються ті, прибульці, які "так" борються із, безкарною за злочини, злочинністю... Але ж мені весь час перепадає "на горіхи", аж до реального самогубства... Дещо скажу про державних клептократичних ублюдків Росії, - наприклад, я знаю, що багатьох читачів цікавить, що ж то за химера, ота ФСБ РФ? Ота влада РФ! Кому у ФСБ, починаючи з яких посад, дозволено знищувати людей, ніколи, ні в чому не винних людей, - мова не про війну, мова про знищення цивільних людей у невоєнний час, які, чомусь, по різним причинам, частіш за все по причинам корупційного збагачення, не подобаються якимсь державним гнидам! Говорю однозначно, в Росії, наприклад, знищувати цивільних людей дозволяється вже, наприклад, міністру оборони Росії... Якась цивільна людина, знаходячись десь на периферії, навіть уявлення може не мати, що у якусь мить, якийсь п"яний майор із психотронних структур збройних сил Росії, знаходячись у ПІдмосковному лісі, натисне там якусь червону кнопку і... людина, знаходячись на території України, Європи, США... впаде мертвою, чи, променями, одна, ніколи ні в чому не винна людина, буде вимушена знищити іншу людину, яку навіть не знала ніколи... Нікому не відома до кінця чисельність психотронних заручників, про які навіть ніде не говорять... Я можу спробувати екстраполювати свої пізнання і висловити припущення, що у сучасному світі є тисячі, багато тисяч, психотронних заручників, про яких офіційно ніхто, ніде, ніколи не говорять... Люди гинуть немов скажені собаки, немов мухи, їх навіть не згадує ніхто... Я і цією публікацією ризикую, якщо не своїм життям, то відношенням до мене певних державних керівників... Розумні, у психотронному сенсі, люди вже зрозуміли, що народ захистити мене не може, а певні керівники змінять до мене відношення, як у тих розповідях про мафію, про масонів, таке інше... Я потраплю поміж наковальнею і молотом, тобто поміж народом і керівництвом, поміж народом, який не може мене захитити, зате може виконувати накази бандитів, і психотронним бандитами... Тобто поміж ворогами... Психотронні заручники жахливо мучаються, оскільки всі люди, які знаходяться поряд з ними, потрапляють під промені бандитів - репресантів, і стають ворогами... Тобто психотронні заручники, знаходячись, взагалі - то, серед людей, - зовсім самотні! Абсолютно самотні! Це жахливий стан! Променями володіють оті, так звані, "патриції", а звичайні люди то: "профани", "простолюдини", "плебеї"... Дорогою ціною даються мені такі публікації... Зразу потрапляєш до профанів?! Зараз і, так звані, "патриції" якісь немічні, сопливі, якщо не можуть навіть із заручників звільнити людину президентів, навіть колишніх! прензидентів, але все ж таки, де поняття про честь? Тобто до "патриціїв" потрапила якась частина типових дурнів, самодурів, особливо русскіх самодурів! Але це більше піддиктовка, - це не зовсім моя публікація! Я лише хотів привернути увагу читачів до таємної проблеми психотронних заручників, про яких офіційно ніхто не знає нічого! Скажу ще, проблеми звільнення сучасних публічних заручників і сучасних психотронних заручників, співвідносяться, по складності вирішення, як 1 до 99... Може ці цифри примусять декого посерйознішати у державах?!

Немає коментарів:

Дописати коментар