https://gordonua.com/news/society/umer-eks-ministr-oborony-ukrainy-valeriy-shmarov-427645.html
Приношу свої щирі співчуття дружині і сину, рідним та близьким померлого, екс-міністра оборони україни Валерія Шмарова! Порядній частині працівників аерокосмічної науки і практики України! Всім порядним людям, які здатні співчувати чужому горю. У мене такий життєвий досвід і така, щтучно роздмухана, параноя, що я вважаю смерть В.Шмарова передчасною, штучно організованою, тобто вбивством, як і смерть його донь-ки.. Тим паче, що ті, хто керує моїм мозоком, одні із тих, хто поставляє мені інформацію по космічному біологічному радіозв"язку, прореагували зразу ж на цю трагічну новину: "Вра-чи, (мабуть мають на увазі психотронних лікарів), что вы такое делаете с людьми, что вы им врете, что после чего то, вы их уничтожаете?", - очевидно "вони" мають на увазі те, що людей знищують ті, хто володіє променями, (біоробототехнологіями космічної медицини, хто знищує таємно, дистанційно, невидимо, променями..., - "Скажи Порошенко, что Шмарова убили те, хто виноват в убийствах огромного количества людей!", (мають на увазі лікарів, які володіють променями, тобто бандитів державної безпеки медицини...). "Уничтожаются те, хто знал тебя, как приличного человека! Чтобы не было кому защищать тебя после превращения в раба после згвалта!"... "Скажи Порошенко, не дождешься!"... На жаль я не контролюю зовсім ситуацію навкруги себе, можу враховувати лише інформацію отриману по каналам космічного біологічного радіозв"язку, однак достовірність цієї інформації не завжди для мене відома, але я публікую і сумнівну інформацію, з метою припинення вбивств... Зупинити вбивства, поки що, не вдається. "Врачи и учителя из военно-прокурорской мафии, добились своего?"... "Я буду убивать до тех пор, пока врачи будут добиваться при помощи згвалта!"... Я не вбиваю людей! Я, - це прибульці які прибули у мій мозок і керують ним, чи військові, які сидять у мозку, чи ще хтось, кого я зовсім не знаю... Я не займаю чиєїсь сторони, я просто, вимушено, інформую про те, що проходить через мій мозок, можливо така інформація допоможе комусь припинити вбивства... Моє життя зараз звелось до жахливих страждань, одне угрупування примушує мене здійснювати згвалт, інше угрупування, не дозволяє здійснювати згвалти... Ті хто не дозволяє здійснювати згвалти сильніші, оскільки вони променями, таємно, дистанційно, невидимо, не дозволяють здійснювати згвалти, а промені, навіть теоретично, не можна перемагати, якби можна було перемагати промені, то не існувало б біоробототехнологій космічної медицини, а вони існують... Мабуть, В.Шмаров знав про таке?! У моїй пам"яті В.Шмаров залишиться як порядна людина, я по-рядний міністр оборони... Мене, мій мозок, весь час розривала боротьба за встановлення цивільного контролю над діяльністю людей в погонах... Психотронний бандит, один із тих, хто катує мене променями, його "поганяло", псевдо, чи позивний, "Зрозумів", кричить іноді: "Ми рвемо твій мозок на шматки! Ми розриваємо твій мозок на шматки!". "Мы пы-таем ни в чем не виноватого человека!"... Валерій Шмаров був цивільним міністром обо-рони, на відміну від міністрів оборони в погонах він не "махал шашкой" зразу, не розібра-вшись у суті справи, як це робили майже всі люди в погонах, і керівні, міністри силові, і зви-чайні офіцери... Він запитував у мене, як могло статись таке відношення до мене, у чому справа на мій погляд, розповідав мені, що для прийняття рішення, про його особисте від-ношення до мене, про відношення міністерства оборони України до мене, він, перед тим, як розмовляти зі мною, знаходив моїх однокурсників, співслужбовців, розмовляв з ними про мене, розпитував у них, яким же я був насправді, чому так все трапилось, чому, за що мене так жорстоко репресували? Зараз я "продаю" те, що говорили мої однокурсники, мої співслужбовці, міністру В.Шмарову... Можливо я дещо згущую фарби, але моє оточення, від генералітету і офіцерства, з яким я був у контактах, що по службі у Києві, що по службі у Москві, особливо ті, хто з Москви був переведений тоді до Києва, розповідали йому, що я нічим особливим не відрізнявся від мого оточення, був таким собі звичайним, "сірим", як всі, офіцером. Дякую, зараз я дякую, своїм однокурсникам, співслужбовцям за об"єктивну характеристику мене, яку ви надали тоді мністру Шмарову. Добре, що ви йому не розповіли тоді, не придумали тоді, що я той, із -за кого військові вбивають цивільних, що я той, хто хоче ї*ати дружин керівників, що я той, кого психотронні бандити армії, соплива, підла, кривава і жорстока гебня армійська, хотіли не тільки "опустить" у переносному змісті, але і опустити у прямому змісті, у підводний човен, працювати на підводному човні х*єсосом у моряків, у офіцерів - підводників... Зараз у мене є інформація, що дійсно був знайдений такий колектив підводників, у якому 100% офіцерів підводників були готові прийняти мене у свій колектив х*єсосом... Цивільні прибульці не витримали такої наруги над загальнолюдською мораллю, наді мною, над тими, хто знав мене порядною людиною, над певними президентами певних держав, які, як гаранти прав і свобод громадян, вимушені були захищати мене від психотронних бандитів армії... Був затоплений підводний човен "Курск"... Я зовсім не хочу ображати членів родин затоплених офіцерів "Курска", хоча я пам"ятаю, що, був час, коли мене у Москві, в аеропортах, в "Шереметьєво-2", здається, супроводжували полковники, (капітани 1-го рангу), моряки... Із - за чого? Я не знаю! Можливо то були просто мафіозі квартирної мафії? До речі мене інформують прибульці у мій мозок, а я інформую так владу, державне керівництво, керівництво силових структур, особливо України,читачів, що по тій же причини "рвут" арсенали України, тобто по причині протистояння цивільних і військових. По причині встановлення цивільного контролю над діяльністю людей в погонах! Моєю бідою у ЗС СССР було те, що я був порядною і серйозною людиною, хоча, я це зрзумів дуже вже запізно, що зовні я часто був таким, якими променями мене "смалили" психотронні бандити... Я надаю лише одну характеристику дану мені особисто московським лікарем, полковником медичної служби, ветераном другої світової війни Виноградовим А.Ф., після тривалого сідіння у мене у мозку: "Вы очень серьезный человек и Вам будет чрезвычайно тяжело в таком обществе!"... "Як в воду дивився Алєксандр Фьодоровіч!". Замучило мене таке суспільство, таке "общєство", зацькувало... своїми виї*онами. Звичайно, В. Шмаров прийняв до уваги інформацію про мене моїх однокурсників, але... не повірив їм до кінця. Його хвилювало, як же могло таке трапитись, щоб так відноситись до мене? Я не знаю, чи замовчували щось мої однокурсники, співслужбовці, чи замовчував щось Валерій, але одне те, що він не "махав шаблюкою", що він хотів розібратись, щоб прийняти виважене рішення, говорить про те, що він був порядною людиною, на відміну від інших міністрів, які то х*ї примушували смоктати, а якщо не буду смоктати, то вони будуть робити мене божевільним, променями, знищувати розум, руйнувати психіку, то погрожували вбивством, то погрожували постійно діючими катуваннями променями, та так, щоб я не зміг відомстити горе-міністрам. Міністр П.Грачов відверто говорив, коли я йому сказав, що його психотронні бандити мене катують, що він мене катує для того, щоб я не мав жодних контактів із..., особливо із міліцією, а на моє бажання знищити мене, він сказав, що я не зможу це зробити, оскільки не зможу до нього добратись, хіба що за допомогою лікарів, але він сказав, що я вже запізнився, він вже попередив своїх лікарів, що якщо вони спробують нанести йому будь-який рівень ущербу, він їх знищить раніше, можлвиво він їх підключив під промені і міг взнати про них, про їхні наміри раніше, ніж вони почнуть ті наміри здійснювати... Якби я зараз розмовляв із Шмаровим, то я йому, мабуть, так відповів би на його запитання, що мої однокурсники, співслужбовці, як і всі громадяни, були також "дітьми" суспільтва 100% корупції, тому відповіли так, як відповіли... Будучи чи бандитами, чи їм слухняними? Мої однокурсники, генерали і офіцери, мої співслужбовці, привіт вам усім, користуючись випадком, дякую вам за посильну участь у моїй долі... Я б відповів Валерію Шмарову, що винними у моїх жахливих стражданнях, моїх репресіях, є: психотронний злочинний світ; я все про СССР, психотронна злочинність армії, яку не контролюють міністри, не здатні контролювати... Корупція. Посади продаються, часто не тим, хто ефективніше міг би керувати чи працювати, а тим, хто вміє краще купувати ті посади... Державне керівництво обмежене вибирати кандидатів на посади... Таких кандидатів їм підсовують якісь гебісти, часто це були ті, хто продавав ті посади, призначались ті, хто міг заплатити, а не ті, хто більше відповідав займаній посаді... Генерал Нішт, ще тоді, в СССР, інформував мене, що полковник у Москві, коштував тоді всього 3 тисячі радянських рублів, це коли автівка "Жигулі" коштувала 6 тисяч. Прописку у Москві мусора давали в обмін на "Жигуль"... Але ж це якась обмежена інформація... Щоб не ображались на мене рідні та близькі генерала Нішта, якого також вбили променями, - впав на грядках на своїй підмосковній дачі, - я говорю, що у моїй свідомості Михайло Іванович залишився порядною людиною, як і В.Шмаров, більше того, психотронні бандити розповідали мені, що вони і його катували в Москві, поки не посивів... Нішт також був жертвою військово-медичних злочинів психотронної мафії Москви. До того ж, з великою ймовірністю, то мені розповідав не Нішт, а психотронний бандит, який керував його мозком... Винною у всьому була злочин-ність в армії, в Москві! А також міліцейська мафія в армії... Припиняю писати! Набридло писати і піддиктовки, мені це письмо нічого не дає, окрім підсилення бажання певних ублюдків знищити мене. В СССР, у Москві, хто проходив корупційне сито, жахливе сито, із вбивствами, хворобами, знищеннями членів родин..., той ставав москвачем, а хто не про-ходив, той ставав профаном, плебеєм, простолюдином, який "згнивав у провінції", забутий всіма мафіозі...
Вважаю, Валерій Шмаров був порядною людиною, більше того, такою собі інтелігент-ною, досить м"якою людиною, в той же час мужньою, досить сильною людиною, - піти у гущу боротьби за встановлення цивільного контролю над діяльністю людей в погонах, вступити у боротьбу із найлютішою страшилкою сучасності, із психотронною мафією, із, до сих пір, непідсдуними за будь-які злочини психотронними бандитами армії, спецслужб, їхньою кривавою каральною психотронною медициною...? По собі знаю, як він намучився! Вічна пам"ять тобі, Валерій Шмаров! Наші контакти були обмежені, тому, я вважаю, я не зміг його більш повно поминути!
Немає коментарів:
Дописати коментар